Чому українці не бояться ШІ, і яким професіям він не загрожує

Українці активніше використовують штучний інтелект у своїй роботі, тоді як занепокоєння щодо втрати роботи через розвиток ШІ є значно нижчими, ніж у інших європейців.

Такими є результати опитування, проведеного OLX серед молоді віком 18–29 років у Польщі, Румунії, Україні, Німеччині та Франції.

Згідно із дослідженням одного зі світових лідерів маркетплейсів, 78% українців хоча б раз використовували ШІ на роботі. Це найвищий показник серед п'яти досліджених країн, де загальний рівень становить 72%.

Щодня ШІ використовують 50,33% опитаних українців, - вищий показник має лише Німеччина (56,67%).

Цікаво, що при цьому українці досить низько оцінюють свої знання та вміння користуватися інструментами ШІ, – лише трохи більше 57% дають оцінки цим навичкам як дуже добрі та добрі, тоді як в інших країнах таку відповідь дають понад 70% опитаних.

Учасники дослідження з України відчувають себе більш готовими до змін, що їх несе ШІ на ринок праці, ніж у Польщі та Румунії, але менш готовими, ніж французи чи німці.

Є і ще одна цікава особливість: якби розвиток ШІ таки змусив українців змінити професію, вони переважно все одно обрали б спеціальності, пов'язані із технічними чи цифровими навичками (29%), тоді інші європейські учасники опитування скоріше розглянули б можливості у професіях, що потребують спілкування з людьми чи ручну або фізичну працю.

Водночас тривожність щодо розвитку ШІ та його впливу на професійне майбутнє в українців є досить невисокою, якщо порівняти із іншими європейськими країнами.

Лише кожен п'ятий каже, що має велике занепокоєння щодо того, як ШІ вплине на їхнє професійне майбутнє, тоді як середній показник по п'яти країнах становить 30%.

Українські особливості

З одного боку, це цілком зрозуміло, - під час війни найбільшими загрозами українці називають геополітичну ситуацію (33%) та ріст цін (32%), а ШІ посідає лише п'яте місце (21%).

З іншого, сама війна призвела до того, що й без того досить висока адаптивність українців розвинулася ще більше і дозволила їм пристосовуватися до змін, які несе ШІ, значно швидше.

При цьому саме гнучкість, готовність до змін і швидке пристосування до них світові експерти називають серед ключових вимог до працівників на ринку праці, де вже існує і застосовується ШІ.

"У нас є певний рівень адаптивності, який розвинений вже всіма шляхами, якими тільки можна. Якщо вже пристосувалися люди до війни, то вже пристосовуються до штучного інтелекту, - каже керівниця напряму OLX Робота Україна Марія Абдулліна. - Люди живуть своє життя під бомбами п'ятий рік, одружуються, народжують дітей, купують-продають квартири, роблять ремонти".

"Єдина проблема, що немає кому ремонти зараз робити", - додає вона.

"Зварювальники - нові айтішники"

Тоді як у всьому світі ШІ передусім загрожує і витісняє з ринку певні категорії "білих комірців", у випадку України ШІ аж ніяк не пов'язаний зі структурним безробіттям, коли є профіцит кадрів в професіях, які не затребувані ринком.

Водночас є великий дефіцит в професіях, "які затребувані ринком, але там немає фахівців, тому що Україна їх втратила або в якості тих, хто емігрував, чи це мобілізовані люди, або це просто професії, які не обиралися молоддю, як такі, що є перспективними".

І замінити працівників саме цих професій штучним інтелектом поки неможливо.

"Знайдіть зараз слюсаря шостого розряду чи електрика, чи механіка, зварювальника", - каже Абдулліна, і додає, що за них "Європа конкурувала ще з доковідних часів, і зокрема і в Польщу їх активно запрошували".

З іншого боку, молодь ніколи масово не обирала ці професії, які були непрестижними і низькооплачуваними в Україні. Останнє почало швидко змінюватися зараз, - зарплати в робочих професіях "досить активно зростають і ми навіть напівжартома - напівсерйозно говоримо про те, що зварювальники - це нові айтішники", каже експертка.

Загальні тенденції

Експерти, що досліджують те, як ШІ впливає на ринок праці, кажуть, що треба бути готовим до того, що професійний шлях виглядатиме зовсім по-іншому, з необхідністю змінювати профіль діяльності до 3-4 разів за робоче життя. А відтак, наперед виходить надзвичайна гнучкість і здатність пристосовуватися до змін.

Серед міжнародних експертів є згода щодо того, що ШІ знизить попит на офісні професії, на службовців нижчої та середньої ланки. Саме тому ШІ як технологія має більше противників серед жінок, які вважають, що це загрожує їхньому професійному майбутньому.

Водночас експерти також погоджуються, що попри, якщо не завдяки розвитку ШІ, попит на присутність людей в освіті, сфері охорони здоров'я та піклування – зросте.

Вплив ШІ на зайнятість в ІТ наразі має суперечливі оцінки, але багато хто вважає, що айтівці просто перейдуть до роботи в інших технологічних сферах.

Днями, коли його компанія запропонувала добровільне звільнення 60 тисячам своїх працівників, співзасновник Microsoft Білл Гейтс заявив, що лише чотири професії переживуть вихід ШІ на ринок праці.

Це кодери, біологи, енергетики та професійні спортсмени.