Секспрацівниці, винищувачі та Шухевич. Головне з Польщі за тиждень

Підсумки чергового скандалу через історичну памʼять, що спалахнув після проголошення львівськими депутатами 2027-го роком генерала УПА Романа Шухевича; президент Кароль Навроцький судиться з журналістами Onet, які пишуть про його причетність до організації секс-послуг у середині 2000-х років; Польща передасть два літаки МіГ-29 у межах чергового пакету військової допомоги.

BBC News Україна розповідає про головне у Польщі за тиждень.

Рік Шухевича та розірвані партнерства

20 жовтня Львівська обласна рада оголосила 2027-й роком вшанування Романа Шухевича та УПА, що одразу ж викликало різку реакцію Варшави.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заборонив в'їзд відомому історику та депутату Львівської ОВА Святославу Шереметі, який, на його думку, був ініціатором "року Шухевича". Заборона вʼїзду охоплює всю зону Шенген і триватиме до 2031 року.

Шеремета є одним з головних учасників польсько-українського історичного діалогу: він очолює комунальне меморіально-пошуковий центр "Доля", який займається пошуком і ексгумацією останків жертв воєн і політичних репресій, зокрема Волинської трагедії.

Центр "Доля" також бере участь у пошукових роботах в селі Ласків Люблінського воєводства, де у березні 1944 сталося масове вбивство українців.

Шеремета заявив, що реакція Польщі є "дуже дивною", а заборона вʼїзду, на його думку, пов'язана із нещодавнім виявленням українськими дослідниками останків близько 30 людей на православному цвинтарі в Ласкові. За його словами, заборона вʼїзду до Польщі суттєво ускладнить пошукові та ексгумаційні роботи, які проводить очолюваний ним центр "Доля".

Тим часом депутати Перемишля вирішили призупинити співпрацю зі Львовом. Таке ж рішення ухвалив сеймик Люблінського воєводства (польський відповідник ОДА): депутати розірвали угоду про партнерство з Львівською областю, яка діяла з 2004 року.

У команді мера Львова розповіли ВВС, що ці угоди з польськими містами були насправді важливі. Але зараз там не планують робити заяв, адже є прохання Києва не коментувати та не поглиблювати скандал.

Різкою була реакція не лише Варшави, але й Києва. Рішення Львівської облради розкритикувало міністерство закордонних справ України, яке, на чолі з Андрієм Сибігою, від весняного скандалу з орденом Білого орла працює над залагодженням польсько-українського конфлікту.

Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук, яка також останніми місяцями активно налагоджувала стосунки з польською стороною, закликала львівських депутатів до "прагматизму та державної відповідальності".

Президент Володимир Зеленський публічно не коментував цього рішення Львівської ОВА, утім в розмові з премʼєром Польщі Дональдом Туском "дав зрозуміти: не підтримуватиме це рішення, якщо подальший перебіг справи залежатиме від нього". Про це заявив сам Туск. За його словами, Зеленський був "дуже незадоволений" тим, що сталося.

Керівник Львівщини Максим Козицький твердить, що рішення вшанування УПА та Шухевича ще не підписали і воно не набуло чинності.

"Обласна рада є окремим представницьким органом місцевого самоврядування, а Львівська обласна військова адміністрація не була ініціатором цього рішення. Переконаний, що рішення органів влади на всіх рівнях мають враховувати зовнішньополітичні інтереси України та добросусідські відносини з Республікою Польща", – зазначив Козицький.

Попри значний суспільний резонанс у Польщі, реакція Києва, схоже, допомогла запобігти глибшій кризі – принаймні у відносинах з польським урядом.

Зокрема в середу Львів відвідала міністерка освіти Польщі Барбара Новацька. Разом із міністром освіти і науки України Андрієм Бутенком та послом Польщі в Україні Пьотром Лукасевичем вони відвідали Меморіал воїнів Української Галицької армії і Меморіал львівських орлят на Личаківському цвинтарі.

"Україна та Польща мають спільну історію, у якій були і складні, і трагічні сторінки. Важливо говорити про них із повагою до пам'яті загиблих та водночас зміцнювати теперішнє партнерство між нашими державами", – написав Козицький.

Військова допомога буде?

На тлі скандалу довкола року Шухевича джерела BBC News Україна у владі вказували, що Польща могла зупинити надання Україні пакету військової допомоги.

В четвер газета Rzeczpospolita повідомила, що Польща передасть Києву два літаки МіГ-29 в межах ширшого пакету допомоги вартістю 50 млн євро.

Це в розмові з RP підтвердив генерал-лейтенант у відставці Даріуш Луковський, директор Департаменту стратегії та оборонного планування Міністерства національної оборони Польщі.

На запитання, коли це станеться, він відповів: "Найближчим часом. Таке рішення ухвалено, і два МіГ-29 будуть передані".

За інформацією RP, в одного з літаків уже закінчився ресурс – тобто термін придатності до експлуатації. Можливо, його використають для запчастин. Другий літак досі перебуває в льотному стані.

Питання передачі польських МіГ-ів уже тривалий час було каменем спотикання у відносинах між Києвом і Варшавою.

Хоча розмови про це розпочалися ще у грудні минулого року, у червні міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не передаватиме винищувачів, оскільки українська сторона "відмовилась ділитися технологіями виробництва дронів".

"Якщо Україна здобула спроможність виробляти дрони (...) і вже починає їх продавати, то може поділитися цією технологією. Тому я вперше поставив умову: так, ми можемо передати МіГи, але в обмін на дрони для польської армії, – заявив він згодом. – Спочатку це було сприйнято позитивно, потім виникли певні труднощі".

За словами польського міністра оборони, Польща має 14 літаків МіГ-29, і до 2028 року вони вичерпають експлуатаційний ресурс.

Окрім винищувачів, як передає Rzeczpospolita, Польща передасть Україні:

Чи були секспрацівниці?

У вівторок відбулося перше відкрите засідання у судовій справі Кароля Навроцького проти видання Onet.

Президент Польщі судиться з журналістами через розслідування, в якому йдеться, що Навроцький нібито брав участь в організації секспослуг для гостей Grand Hotel у Сопоті, коли працював там охоронцем.

Журналісти Onet поговорили з десятками людей, які знають Навроцького, працювали в Grand Hotel, служили в поліції Сопота або мали зв'язки з кримінальним середовищем Триміста.

"Якось під час вечірньої зміни Кароль запитав мене, чи не хочу я підзаробити, бо він і група людей з охорони заробляють на тому, що приводять повій для гостей готелю. За це я мав отримувати свою частку. Не скажу, що був обурений. Не буду лицеміром", – розповідає перший із них, за даними Onet, однокурсник Навроцького.

Другий співрозмовник Onet згадує: "Одного дня я чергував біля рецепції. Зазвичай поруч із адміністраторами стояв охоронець. Раптом бачу, що Кароль заходить до готелю з повією та її "сутенером". Вони сіли в ліфт і піднялися до гостя. Для мене це був шок".

У вівторок свідчення дала одна з ключових свідків Наташа Гельдон. За її словами, Кароль Навроцький сказав їй: "Можна підзаробити, приводячи дівчат". Цю ситуацію жінка описала під час засідання.

Суд також допитав знайомого Кароля Навроцького з часів університету – свідка, якого заявила сторона президента. Суд прямо запитав чоловіка, чи були в Grand Hotel секспрацівниці.

"Так, були. Не можна було однозначно сказати, хто саме був повією, тому що це готель і все відбувалося дуже непомітно та конфіденційно", – відповів він.

Водночас чоловік заперечив, що в готелі діяла мережа людей, які займалися організацією секспослуг. Він також заперечив, що нинішній президент розмовляв з ним про оплату за організацію їхнього приїзду.

Текст про ймовірні звʼязки Навроцького з сутенерами опублікували ще в травні 2025 року, в останні місяці виборчої кампанії на посаду президента. Судовий процес розпочався 15 вересня того ж року, вже після інавгурації Навроцького.

Понад рік засідання у цій справі були закритими.