Що відбувається у Варшаві: "державний переворот" чи "відновлення верховенства права"

Політичне протистояння навколо найвищого судового органу Польщі, Конституційного трибуналу, загострилося після того, як уряд відсторонив двох його провідних суддів і почав домагатися притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек заявив, що попросив позбавити голову суду Богдана Свєнчковського та віцеголову Бартоша Соханьського суддівського імунітету, щоб висунути їм кримінальні обвинувачення.

Праві політики з опозиційної партії "Право і справедливість" (PiS) зібралися біля будівлі суду у Варшаві на знак протесту проти цього рішення.

Для запобігання проникненню демонстрантів до будівлі суду була залучена поліція спеціального призначення.

У дописі в соціальних мережах Конституційний трибунал заявив, що ці двоє чоловіків і далі залишаються законно призначеними керівниками суду.

"Усі особи, які беруть участь у цих діях, вчиняють злочин державного перевороту", - йдеться в заяві.

Прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що його уряд діє задля відновлення верховенства права.

У дописі в соціальних мережах Туск написав: "Відновлення верховенства права - наш обов'язок. Після багатьох років беззаконня за часів "Права і справедливості" це складний, інколи болісний процес, що потребує рішучих дій. Іншого шляху немає".

Президент Кароль Навроцький, якого підтримує партія ПіС, наказав розвернути свій літак назад до Варшави, коли прямував до Сенегалу на Літні юнацькі Олімпійські ігри.

Саме Конституційний трибунал став іскрою, що розпалила тривалий конфлікт навколо верховенства права в Польщі після приходу до влади уряду на чолі з ПіС у 2015 році.

Парламентська більшість ПіС швидко взялася призначати суддів до трибуналу, щоб забезпечити там власну більшість, адже цей орган має повноваження вирішувати питання законності ухвалених законів.

Згодом провідні європейські судові інституції - Європейський суд з прав людини та Суд Європейського Союзу - постановили, що більшість ПіС неправомірно обрала трьох суддів, оскільки вони зайняли посади, які вже були законно заповнені попереднім складом парламенту.

Європейські суди також дійшли висновку, що Конституційний трибунал Польщі більше не є "незалежним і неупередженим судом". Уряд Туска використав ці рішення як підставу для припинення публікації рішень трибуналу.

Після приходу до влади у 2023 році Туск пообіцяв деполітизувати судову систему, однак йому не вдалося скасувати зміни, запроваджені за часів ПіС. Частково це сталося через те, що Навроцький і його попередник Анджей Дуда, якого також підтримувала ПіС, використовували президентське право вето для блокування його ініціатив.

Навроцький також відмовився приводити до присяги п'ятьох суддів Конституційного трибуналу, яких парламент обрав після березня, посилаючись на нібито недоліки в процедурі їхнього відбору.

Одну з цих суддів, Анну Корвін-Пйотровську, нині призначено тимчасовою виконувачкою обов'язків голови суду.

На початку цього місяця Кароль Навроцький отримав рекомендацію від Венеційської комісії, дорадчого органу Ради Європи з конституційних питань, привести суддів до присяги, щоб вони могли розпочати роботу в складі суду.

Міністр юстиції Журек заявив, що Свєнчковський та його заступник мають постати перед судом за те, що не допустили цих суддів до здійснення правосуддя.

Деякі прихильники Туска звинувачують його в тому, що він діє недостатньо рішуче для скасування реформ судової системи, запроваджених за часів ПіС.

Парламентські вибори в Польщі заплановані на наступний рік, і дехто вважає нинішні кроки спробою підвищити популярність Туска серед виборців.

Втім, його дії також зазнали критики. У вересні Туск висунув кандидатом у судді трибуналу політика Мацея Берека, юриста, який обіймав посаду міністра в його уряді.

Юрист Марцін Матчак, критик судових реформ епохи ПіС, який раніше заявляв, що вважає Свєнчковського найгіршим головою суду в його історії, сказав, що відсторонення останнього не має законних підстав "з мільйона причин".

"На мою думку, сьогоднішні дії щодо Конституційного трибуналу ховають і цей орган, і питання верховенства права на найближчі два десятиліття", - написав професор Матчак у соцмережах.

"Кадри озброєної поліції та юридичні тлумачення, згідно з якими міністр юстиції може своїм рішенням усунути голову Конституційного трибуналу, матимуть потужні наслідки, спрямовані проти верховенства права, ще на багато років уперед", - додав він.