Чи можливий у Києві безплатний транспорт

Володимир Зеленський хоче, аби кияни припинили платити за проїзд. Точніше, доручив премʼєр-міністру представити програму безкоштовного проїзду в міському наземному транспорті. А також програму достатнього резерву автобусів для Києва.

Чому питаннями транспорту в столиці має займатися прем'єр-міністр, чи цей план реалістичний, і хто насправді за нього заплатить?

За чиї кошти?

В останні тижні через постійні російські обстріли, проблем зі світлом, водою та транспортом, центральна влада все частіше закидає меру Києва Віталію Кличку неналежне виконання плану стійкості.

Затяжна дуель, яка триває ще з 2019 року, підживлюється управлінським хаосом у місті: мер контролює КМДА, а президент — голів районів (призначається також очільник КМВА, але його повноваження скоріше номінальні).

Будь-яка критична ситуація під час війни негайно проявляє цей розкол. Зараз сторони знову перейшли до публічних звинувачень: Кличко заявляє про безпідставні звинувачення з боку центральної влади, тоді як Зеленський дорікає мерії занедбаними укриттями та зірваною підготовкою до зимового періоду.

І заява про безплатний транспорт в Києві - це чергова серія цього протистояння.

За словами Володимира Зеленського, премʼєр-міністр, секретар РНБО та очільник МВС уже представили варіанти резервних транспортних схем для столиці.

"Наразі фахівці опрацьовують необхідну кількість рухомого складу та реорганізацію дорожнього руху у визначених частинах Києва. Важливо, щоб уряд підготував і конкретні заходи підтримки безперебійної та гарантовано доступної роботи міського наземного транспорту в умовах збоїв в роботі метро чи викликів з мостами через Дніпро", - сказав Зеленський.

Депутатка КМДА Алла Шлапак у коментарі телеканалу "Київ" сказала, що жодних прорахунків схеми безкоштовного проїзду від міста ніхто не просив.

"Я вам скажу, що в бюджеті столиці точно не можна знайти достатньо цих коштів, але є відповідний фонд Кабінету Міністрів, можливо, звідти ми отримаємо субвенцію. Побачимо, тому що поки що жодних фінансово-економічних розрахунків або навіть розмов з містом Києвом на цю тему немає", - сказала депутатка.

Вона також зазначила, що містом хочуть керувати ті, "хто не має відношення до міста Києва".

"Дуже хочеться все-таки, щоб вони зосередили свої зусилля в першу чергу на захисті неба", - додала Шлапак.

Заяви Зеленського про безоплатний проїзд не стосувалися київського метрополітену. У метро можна зайти безкоштовно під час повітряної тривоги, яку у столиці в останні місяці оголошують іноді десятки разів на день.

Влітку проїзд у метро подорожчав. Вже за кілька тижнів у Департаменті транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації розповіли, що після цього кияни почали менше користуватися комунальним транспортом.

Минулого року збитки Метрополітену сягнули рекордних 3 мільярдів гривень. За інформацією пресслужби Київського метрополітену, яку надали на запит BBC, збитки підприємства за 9 місяців цього року вже склали понад 3,8 мільярда гривень.

Це вкотре доводить те, що у бюджету міста немає коштів на введення додаткових пільг, коли транспортна сфера і так збиткова.

Чому Харків - поганий приклад

Прихильники безоплатного проїзду завжди апелюють до прикладу Харкова, де з травня 2022 року містяни не платять за проїзд.

Фінансується система з міського бюджету, де витрати на комунальний транспорт зросли з 1,35 мільярда гривень у 2022 році до 3,64 мільярда на 2026 рік. Вартість самого безоплатного проїзду становить понад 2 мільярди гривень на рік, що складає близько десятої частини бюджету міста.

У квітні цього року міністр енергетики Денис Шмигаль під час виступу у Верховній Раді заявив, що заборгованість харківських комунальних підприємств за електроенергію та газ перевищує 30 мільярдів гривень. За його словами, сукупна заборгованість міста є найбільшою в Україні та формує левову частку боргів перед державними компаніями енергетичного сектору.

"Населення Харкова, Харківської області сплачує 98%, доволі високий відсоток, але, на жаль, місто Харків, харківські комунальні підприємства мають заборгованість перед державними підприємствами в сумі: за електроенергію — майже 8 мільярдів гривень, за газ — 23 мільярди гривень. Колосальні суми", — наголосив урядовець.

За наявною інформацією, комунальні служби, що підпорядковані місту, тривалий час накопичували борги за енергоносії.

Зокрема, за підсумками минулого року підприємство "Харківські теплові мережі" посіло перше місце в Україні за приростом заборгованості за газ, що створює суттєві ризики для стабільності всієї енергосистеми.

Колишній голова "Укренерго" Володимир Кудрицький зазначив, що місто фактично перекладає фінансування транспорту на державну енергосистему.

Кличко: автобуси є, немає водіїв

Кличко критично відреагував на нову ініціативу центральної влади щодо запровадження безкоштовного проїзду в Києві та пошуку додаткових автобусів.

За словами мера, основна проблема столиці полягає не в браку техніки, а в гострому дефіциті кадрів через неможливість забронювати працівників, а також у багатомільярдних боргах держави перед містом.

"Щодо нової ідеї центральної влади покращення для Києва. Маю на увазі "безкоштовний" проїзд. Президент доручив премʼєру і програму такого проїзду представити (а значить же, і знайти гроші на неї?), і знайти резерв автобусів. Почну з резерву. Автобуси, щоб додати, у Києва є. Водіїв немає! Може, їх, як і електриків, наловить поліція?" — зазначив Кличко.

Тут він мав на увазі інцидент, який днями стався у Києві - люди в одному зі спальних районів перекрили вулицю через відсутність електропостачання. На цю подію Володимир Зеленський відреагував особисто. Він розповів, що побачив перекриття, говорив з прем'єром і дзвонив міністру внутрішніх справ Івану Вигівському, і після цього поліція допомогла залучити ремонтні бригади електриків для прискорення робіт на енергооб'єкті.

Ця ситуація викликала багато критики, мовляв, президент не повинен так реагувати, адже це сигнал людям, що перекривати вулиці через відсутність світла, - це дієво.

Також, реагуючи на заяви Зеленського про безкоштовний проїзд, Віталій Кличко навів дані про роботу наземного транспорту в умовах зупинки електротранспорту. За його словами, у столиці кількість автобусних маршрутів збільшили до 129, на яких працюють 418 автобусів та 685 водіїв. Ще 114 маршрутів і 680 маршруток забезпечують приватні перевізники.

КП "Київпастранс" має можливість вивести на лінії додатково 25 технічно справних автобусів, однак зробити це неможливо через мобілізаційні обмеження:

"Для цього необхідно задіяти додатково щонайменше 50 водіїв категорії D. Окрім того, що вони мають пройти стажування на маршрутах, підприємство, через визначений ліміт, не може забронювати нових водіїв", — наголосив міський голова.

Окремо Кличко підкреслив, що наземний транспорт фізично не здатний повноцінно замінити метрополітен. Для перевезення аналогічного обсягу пасажирів столиці знадобилося б до 1020 автобусів, які до того ж змушені рухатися в загальному транспортному потоці й залежать від заторів.

Також очільник столиці порушив питання фінансування заявленого безкоштовного проїзду, нагадавши уряду про багаторічні борги перед містом за перевезення пільговиків:

"Може, уряд, перед тим, як знайде гроші на нову ідею, спочатку поверне заборговану Києву за 11 років субвенцію за безкоштовне перевезення пільговиків? А це вже понад 8 млрд грн. Щороку громадський транспорт столиці, за кошти міського бюджету, перевозить понад 1 млн пасажирів, пільги яким "забезпечує" держава", — заявив Кличко.

“Розфокус влади”

Ірина Корженкова, парламентська аналітикиня руху ЧЕСНО, у коментарі BBC News Україна зазначає, що вказівки центральної влади щодо столичної інфраструктури порушують конституційний розподіл повноважень та підривають автономію місцевого самоврядування.

За її словами, стаття 106 Конституції України містить вичерпний перелік повноважень президента і не дає йому права прямо спрямовувати роботу Кабміну чи давати подібні вказівки.

В умовах парламентсько-президентської республіки уряд підзвітний Верховній Раді, а будь-які усні доручення чи дописи у соцмережах не є нормативно-правовими актами:

"Ось ці всі доручення у вечірньому зверненні, чи доручення в Telegram-каналах, вони не є правовим актом. І вони не мають ні номера, вони не публікуються і елементарно їх навіть не можна оскаржити. Утім, що ми бачимо, що уряд виконує такі доручення, як обов'язкові, тобто в нас слово президента є законом. І відповідальність при цьому розмивається, адже рішення фактично ухвалюють в Офісі президента, а відповідає уряд перед парламентом".

Експертка пояснює, що такий "інституційний сколіоз" виник через комплекс чинників: воєнний стан, повну лояльність уряду та наявність монобільшості у парламенті. У результаті відбувається перетягування повноважень, а доручення президента втрутитися в справи міського самоврядування демонструють повний розфокус влади.

Окремо Корженкова звертає увагу на політичний підтекст ініціативи щодо безкоштовного проїзду.

Вона наголошує, що проблеми з транспортом після обстрілів є в багатьох містах, однак, вважає вона, центральна влада фокусується саме на Києві через давній конфлікт між Банковою та Хрещатиком.

"Це рішення про безкоштовний квиток в громадському транспорті. Напевно, тут можна сказати, що є якась частка популізму... Але знову ж таки, якщо ми говоримо про можливість такого запровадження, тут мають бути і економічні розрахунки, і насамперед це має бути рішення не президента, не уряду, а місцевого самоврядування, тому що їхні функції не мають перебирати інші органи", - каже експертка.

Пропозиція зробити наземний громадський транспорт безкоштовним викликала хвилю реакцій у соцмережах. Більшість із них - негативні.

Основна теза обурення - хто за це заплатить? Інші ж переконані, що це - популізм і відволікання суспільства від антикорупційного розслідування "Карфаген" від НАБУ і САП.

Політолог Вадим Денисенко зазначає, що ініціатива щодо запровадження безкоштовного проїзду в столичному транспорті є скоріше політичним кроком, ніж реальним вирішенням транспортних проблем Києва.

На його думку, ця ідея є калькою з досвіду Харкова і не матиме жодного електорального ефекту для Банкової, поки у команди президента немає реальної альтернативи Віталію Кличку.

"Не треба бути великим аналітиком, щоб зрозуміти: це точно не сприяє жодному покращенню ситуації. Управлінську кризу столиці ці ініціативи тільки поглиблюють, як мінімум тому, що у семи няньок дитина завжди голодна".

На думку експерта, ідеальним виходом із глухого кута могли б стати вибори, однак під час війни вони малореалістичні.

Транспорт - “найкращий кандидат на безкоштовність”

Економіст і колишній очільник Держмитниці Максим Нефьодов проаналізував ідею запровадження безкоштовного громадського транспорту, розглянувши її з двох боків.

З одного боку, він зазначає, що транспорт є одним із найкращих кандидатів на безкоштовність серед усіх суспільних послуг (за умови наявності бюджетних коштів).

На його думку, таку послугу складно "переспожити", вона позитивно впливає на бідніші верстви, розвантажує дороги та підвищує економічну активність, "зшиваючи" віддалені райони:

"Якщо обирати куди направити бюджетні ресурси - на дешевшу комуналку для населення чи дешевший транспорт, то вибір очевидний, бо комунальні послуги навпаки не проходять ті тести, які я навів вище. Дешева електрика стимулює не вимикати прилади, багатші фізично мають більше того, що споживає електрику".

Водночас Нефьодов критично оцінює реалізацію цієї ідеї в нинішніх умовах. Він вважає таку ініціативу спробою переключити увагу від більш нагальних та складних системних проблем, з якими влада не здатна впоратися.

"Все інше у нас якось не виходить, непереборні складнощі всюди, у одних, як виявилось "вашє нема повноважень", у інших всі зайняті Хімпромом, у ще інших зима настала неочікувано і генератори обіцяють поставити колись через пару місяців. Тому - безкоштовний транспорт!", - написав Нефьодов.

Журналіст і політичний оглядач Сергій Руденко теж скептично оцінює ініціативу Володимира Зеленського щодо безкоштовного проїзду в Києві, пропонуючи згадати долю інших масштабних обіцянок президента.

Оглядач нагадує про низку масштабних проєктів — від переїзду Офісу Президента в "Український дім", створення вітчизняних "Діснейленду" та Президентського університету до програм "Зелена країна" (1 млрд дерев), "єСмартфонів" для пенсіонерів і виплат за "Економічним паспортом".

Усі ці ідеї так і залишилися нереалізованими або виявилися непрактичними через брак інвесторів, високу вартість та нереалістичні терміни.