Помер В'ячеслав Брюховецький: той, хто відродив Могилянку

Помер почесний президент Києво-Могилянської академії В'ячеслав Брюховецький, про це повідомляє НаУКМА на своїй сторінці у фейсбуці.

Про його смерть, яка сталася 12 листопада, стало відомо у п'ятницю, 13 листопада.

В'ячеслав Брюховецький і Києво-Могилянська академія - слова, що назавжди будуть пов'язані у сучасній українській історії.

Із 1991 по 2009 рік він був ректором і президентом вишу, а з 2007 - почесним президентом.

Як розповідають очевидці, після встановлення незалежності України мало хто вірив, що йому вдасться відновити виш із кількасотлітньою історією. На той час він працював в Інституті літератури імені Шевченка.

Але Брюховецький відчиняв різні чиновницькі кабінети, шукав спонсорів, викладачів.

Кажуть навіть, що приміщення Могилянки університет одержав після того, як Брюховецький виграв у шахи у керівника Військово-Морського політичного училища Олександра Коровіна, яке до останнього займало приміщення академії та, попри рішення влади, відмовлялося його звільняти.

Але правда те, що сам академік був затятим шахістом і як сам зізнавався, міг розповісти про характер людини, побачивши, як вона грає у шахи.

Саме Києво-Могилянська академія першою в Україні запровадила навчання за болонською системою, хоча відповідний закон парламент ухвалив значно пізніше. Саме тут уперше з'явилися освітні рівні бакалавра та магістра, а студенти вільно обирали дисципліни. Тільки в Могилянці вступники складали спеціальні тести, ще до запровадження ЗНО чи НМТ.

Керівник НаУКМА залучив до Наглядової ради відомих політиків і громадських діячів Західної Європи та США, одразу ж запровадив робочими мовами університету англійську та українську.

"Я не впевнений, чи була б сьогоднішня Києво-Могилянська академія, якщо б не мужність і талант В'ячеслава Брюховецького", - писав з нагоди одного із його ювілеїв відомий астроном Ярослав Яцків.

"Я одразу зрозуміла: з такою людиною можна братися за будь-яку справу. Він ніколи не зупиниться на середині шляху і, маючи гострий, витончений розум, завжди буде лідером і зможе вирішити найскладнішу проблему, запропонує ідею, до якої ще ніхто не додумався. І подальше життя цілком підтвердило це", - писала Євгенія Онищенко, котра одною з перших прийшла викладати у виш і була віцепрезиденткою академії.

В інтерв'ю телеканалу ТВі у 2013-му В'ячеслав Брюховецький говорив: "Якби мене сьогодні з моїм досвідом і з тим, що я пройшов, вернули назад і сказали: "На, відроди Києво-Могилянську академію!" - я би сказав: "Ні, це неможливо!" Бо я тепер знаю, що це неможливо, а тоді не знав. І часом незнання краще, ніж знання".

"Один рік свого життя"

Окрім Києво-Могилянської академії, колишній випускник факультету журналістики Київського національного університету ім. Шевченка відомий також як літературознавець, він є автором книг про видатних українців, зокрема про Миколу Зерова та Ліну Костенко.

Щодо політики, то казав: "Політиці повністю я віддав лише один рік свого життя, під час створення Народного руху".

"Всі організаційні нитки були в мене. Коли це закінчилося, сказав колегам: хлопці-письменники, ми зробили свою справу, а тепер повинні прийти професіонали, нам треба відступити. Якщо такі не з'являться, значить нація не здатна. Мене майже всі в цьому підтримали, але коли дійшла справа до виборів у керівні органи партії, один я відмовився від будь-якої посади. Усі інші пішли в політику", - розповідав В'ячеслав Брюховецький в інтерв'ю "Gazeta.ua".

Сила Дивосилу і заручники генів

В'ячеслав Брюховецький-науковець зізнавався, що вірить у надпотужні властивості землі, що не піддаються поясненню.

Такими властивостями, на його думку, володіє хутір Дивосил, де він колись купив хатину. Насправді ідеться про село Ходорів Миронівського району на Київщині, але "Дивосилом" хутір назвала це місце його родина.

Брюховецький був впевнений, що перебування у тому енергетичному місці врятувало йому життя після першого інфаркту і надалі підживлювало його й додавало сил.

Про українців казав: це нація із міцним козацьким корінням, яка нічого не боїться.

"На Майдані люди йшли на смерть. Але, з іншого боку, козацька безшабашність шкодить Україні. Наприклад, уже на другий день після виборів українці починають критикувати і звинувачувати президента або депутатів у всіх гріхах. Це як ритуал, коли козаки обирали гетьмана, а потім посипали землею та кізяком його голову, щоб не зазнавався і пам'ятав про рядових вояків. Не дивно, що ми заручники своїх генів", - казав він в одному з інтерв'ю.

А загалом до сучасної політики ставився скептично: "Великою проблемою є те, що з трибуни проповідують одне, а, прийшовши додому - інше".

"Президентом стане випускник Могилянки"

В'ячеслав Брюховецький справді так казав. Уперше - на початку 90-х, про те, що у 2015 році, коли академії буде 400 років, президентом України стане її випускник. Згодом пояснював, що не варто сприймати ці слова буквально, бо мав на увазі те, що через 25 років після незалежності з'явиться нове покоління нових людей.

Не сталося. Поки що - казав Брюховецький, і був упевнений, що його прогноз все одно справдиться.

"Кажуть, вороття до минулого немає, коли помирає остання людина, яка в ньому народилася. У нашому випадку - останній піонер. Щоб усе справді помінялося, треба 50 років. (...) Поки що перебуваємо у перехідному стані. Нового немає, а від старого ще не відв'язалися", - казав він в одному з інтерв'ю, додаючи, що в Україні все дуже швидко змінюється і 50 років буде не потрібно.

"Наша академія випустила більше ніж десять тисяч фахівців, які сьогодні відіграють вагому роль в політичному, культурному, економічному житті країни. Вони працюють в уряді, в парламенті і переважають, якщо наразі не кількісно, то якісно", - твердив він в іншому інтерв'ю, газеті "Факти".

На запитання, коли і де був найщасливішим, відповідав: "Коли була посвята перших студентів Києво-Могилянської академії".

В останні роки В'ячеслав Брюховецький лишався почесним президентом КМА.