Як не стимулювати неонацистів: що робити зі знищеною резиденцією Гітлера "Орлине гніздо"

На хребті високо в мальовничих Німецьких Альпах височіють обгорілі руїни гірського будинку, відомого як "Орлине гніздо". Сьогодні він опинився в центрі гострої дискусії про те, як зберегти історичну памʼять і водночас запобігти паломництву неонацистів.

Резиденцію, відому німецькою як Kehlsteinhaus, нацисти збудували в 1938 році. Її часто відвідували Адольф Гітлер, інші високопосадовці нацистського режиму та їхні гості. Після Другої світової війни будівлю визнали історичною пам'яткою, що нагадує про епоху нацизму.

Минулого місяця будинок майже повністю знищила пожежа: слідчі підозрюють підпал. Дехто вважає, що споруду слід остаточно знести, повернути місце природі й дозволити забути її нацистське минуле.

Інші ж виступають за часткову або повну відбудову, остерігаючись, що руїни можуть перетворитися на місце паломництва неонацистів у час, коли Німеччина переживає нове піднесення ультраправих сил.

Німеччина має "постійну відповідальність говорити про своє нацистське минуле та осмислювати його", каже професорка сучасної історії Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Ізабель Гайнеманн.

Водночас повна відбудова маєтку, за її словами, означала б повернення "надзвичайно ідеологізованої архітектури".

До пожежі ввечері 23 жовтня "Орлине гніздо" було популярною туристичною пам'яткою. Будівля належала землі Баварія і багато років працювала як ресторан.

Відвідувачі добиралися сюди автобусом, а потім піднімалися оригінальним ліфтом із латунним оздобленням і дзеркальними панелями, прокладеним усередині гори, щоб дістатися до Kehlsteinhaus і насолодитися краєвидами над містом Берхтесгаден.

Тут можна було скуштувати ковбаски в пивному саду на Оберзальцберзі на висоті 1834 метри над рівнем моря з видом на Альпи.

На відміну від розташованої неподалік літньої резиденції Гітлера Берггоф, яку під час Другої світової війни розбомбили, а в 1952 році знесли, "Орлине гніздо" пережило війну.

Щосезону сюди приїжджали десятки тисяч туристів, і це було важливим джерелом доходів для регіону.

У 1990-х роках, на тлі критики про недостатню увагу до злочинів нацистської доби, поруч відкрили музей – Документаційний центр Оберзальцберг.

Близько 15 років тому в самій будівлі відкрили фотовиставку, присвячену її історії.

Поліція повідомляє, що сама будівля "Орлиного гнізда" внаслідок пожежі була "значною мірою знищена", але документаційний центр не постраждав.

Влада не повідомляє про можливі мотиви злочину. Водночас 33-річного чоловіка з історією психічних розладів помістили до спеціалізованої психіатричної лікарні за підозрою в підпалі

Пошуки "розумного рішення"

Деякі експерти переконані, що настав час дозволити цьому місцю піти в небуття.

"Його вже спалили. Його знищено. Думаю, слід просто прибрати руїни й залишити гору в її природному стані", – каже професор сер Річард Дж. Еванс, фахівець із нацистської Німеччини з Кембриджського університету.

За його словами, так уже вчинили з багатьма іншими нацистськими об'єктами, зокрема з бункером у Берліні, де Гітлер наклав на себе руки.

"Бункер залили бетоном, а на його місці облаштували дитячий майданчик", – каже історик.

На його думку, Kehlsteinhaus був лише "марнославним проєктом нацистів", який згодом романтизували завдяки назві "Орлине гніздо".

Однак влада Баварії дивиться на майбутнє об'єкта інакше.

І міністр внутрішніх справ землі Йоахім Геррманн, і міністр культури Маркус Блуме вже висловилися за відбудову Kehlsteinhaus.

"Навряд чи ми можемо просто залишити там руїни", – сказав Геррманн.

Керівник Документаційного центру Оберзальцберг Свен Келлер вважає, що залишати місце занедбаним не можна, оскільки це може приваблювати неонацистських паломників, які зможуть безперешкодно відвідувати його.

"Ми маємо чималий досвід на Оберзальцберзі щодо того, що відбувається після знесення таких об'єктів. Берггоф Гітлера (друга офіційна резиденція фюрера після Берліна. – Ред.) знесли ще в 1950-х роках, але, за нашим досвідом, це не стирає таких місць із ментальної карти людей", – розповів він програмі BBC Today.

Водночас Келлер не вірить, що відновити споруду "крапля в краплю" взагалі можливо. А Блуме вже наголосив в ефірі баварського радіо, що відбудова "не повинна і не може коштувати платникам податків жодної копійки".

Геррманн зазначив, що влада шукатиме розумне рішення у консультації з істориками, зважаючи на складний історичний контекст цього місця.

Ізабель Гайнеманн, яка також очолює Інститут сучасної історії Лейбніца, переконана, що повномасштабна реконструкція має бути "поза межами обговорення".

"Я радше вважаю, що ми можемо задокументувати стан, у якому об'єкт залишився після пожежі, а також зберегти історичні залишки Kehlsteinhaus, після чого відтворити деякі його частини в сучасному архітектурному стилі. Так можна буде показати різні часові шари, які відображені в цій будівлі", – сказала вона BBC.

Дискусія про пам'ять

Німеччина та Австрія вже давно намагаються знайти підхід до складної спадщини будівель і місць, пов'язаних із нацистською епохою.

На тлі зростання популярності ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD) та Австрійської партії свободи дискусія про Erinnerungskultur – "культуру пам'яті" – набула нової актуальності.

Нещодавно в Німеччині спалахнув скандал після того, як депутати AfD та консервативного Християнсько-демократичного союзу в одному з міст Саксонії вирішили заборонити встановлення меморіалів типу "камені спотикання" – невеликих латунних табличок, вмонтованих у тротуари на згадку про жертв нацизму.

В Австрії цього літа у будинку, де народився Гітлер у місті Браунау-ам-Інн, відкрили поліцейський відділок. Це стало завершенням багаторічних суперечок про те, як використовувати цю будівлю.

Австрійський уряд заявив, що присутність поліції допоможе запобігти паломництву неонацистів.

Втім, інші пропонували створити там центр відповідальності, який би активно осмислював і пояснював нацистське минуле.

Як сказав один із жителів Браунау-ам-Інн, тут завжди доводиться шукати тонкий баланс між тим, скільки слід пам'ятати, а скільки – забувати.