Росія, Україна та США відновлюють переговори після тривалої паузи. Чого чекати від зустрічі в Абу-Дабі

Після паузи у майже 9 місяців Москва, Київ і Вашингтон відновлюють переговори про завершення війни в Україні. Зустріч буде в Абу-Дабі. Однією з її головних тем має стати безпека всієї Європи. Представники урядів європейських країн також їдуть до ОАЕ, але за стіл переговорів їх поки що не запрошують.

Що планують обговорювати

Перед початком переговорів влада Росії, України та США дала зрозуміти, що на них обговорюватимуть насамперед питання безпеки, причому такі, що стосуються не лише Москви та Києва, а й усієї Європи.

За кілька днів до переговорів Дональд Трамп зустрівся у Вашингтоні зі спецпредставником президента Росії Кирилом Дмитрієвим. Після розмови Трамп висловив упевненість, що незабаром вдасться укласти "велику прекрасну угоду".

Його зять Джаред Кушнер уточнив: йдеться про нову архітектуру європейської безпеки та гарантії безпеки для України і Росії. Ці пропозиції Вашингтон має намір обговорити, зокрема, в Абу-Дабі.

Російська влада підтвердила, що планує обговорювати в ОАЕ гарантії безпеки. "Сам порядок денний переговорів в Абу-Дабі передбачає першим пунктом питання безпеки Росії, України і загалом безпеки в цьому регіоні, — сказав очільник російського МЗС Сергій Лавров. — Ми такий підхід лише вітаємо".

Президент України Володимир Зеленський ще на початку листопада називав головними пріоритетами Києва інші теми: можливе замороження бойових дій та енергетичне перемир'я, деескалацію в Чорному морі, гуманітарні обміни та організацію зустрічі на рівні лідерів.

Пізніше він уточнив, що Київ готовий говорити і про гарантії безпеки, але насамперед про ті, що стосуються самої України, а не всієї Європи.

За даними New York Times, обговорювати припинення вогню на переговорах Росія, Україна та США не будуть. У Кремлі раніше неодноразово заявляли, що Москва не зацікавлена в паузах у бойових діях до підписання повноцінної угоди про завершення війни. Із початку осені Трамп двічі заявляв, що за його посередництва Москва та Київ нібито домовилися про "енергетичне перемир'я" — тобто відмову від взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі. Воно так і не настало.

Кушнер перед зустріччю повідомив, що, окрім плану припинення війни та питань безпеки, сторони мають намір обговорити майбутній економічний розвиток України та гуманітарні заходи, "спрямовані на полегшення страждань і подолання тяжких наслідків війни для людей".

Хто поїхав до Абу-Дабі

Радикальних змін у складі учасників тристоронніх переговорів не буде. Переговори від імені США вестимуть спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф та зять президента США Джаред Кушнер.

Упродовж тижнів, що передували зустрічі, вони встигли побувати в Росії та в Україні й провести переговори з європейськими союзниками.

Українську команду на переговорах очолює голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров. До неї також увійдуть керівник фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія, голова Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Сергій Кислиця та заступник голови воєнної розвідки Вадим Скібіцький.

Російську делегацію знову очолить помічник президента Росії Володимир Мединський. До Абу-Дабі він вирушить із великою командою, до якої увійдуть двоє заступників голови МЗС — Сергій Рябков і Михайло Галузін, а також представники двох управлінь Генштабу ЗС РФ — Ігор Костюков і Юрій Жигарловський.

Серед цих перемовників лише Рябков раніше не брав участі у переговорах у тристоронньому форматі. Його поява в делегації може пояснюватися порядком денним зустрічі в Абу-Дабі. У 2021 році саме Рябков координував переговори щодо вимог у сфері безпеки, які Росія висунула Заходу незадовго до повномасштабного вторгнення до України.

Тоді Москва в ультимативній формі вимагала від Вашингтона відмови від розширення НАТО на схід і виведення всіх збройних сил та інфраструктури з території країн, які приєдналися до альянсу після 1997 року. Рябков, будучи учасником цих переговорів, в одному з інтерв'ю заявив, що НАТО треба "збирати свої манатки".

Білий дім тоді погодився обговорювати деякі питання, наприклад контроль над озброєннями, але найжорсткіші вимоги Кремля відхилив.

Навіщо в Абу-Дабі їдуть європейці

За даними Financial Times, нові пропозиції США застали європейців зненацька. Вони направляють своїх представників до Абу-Дабі, щоб обговорення безпеки континенту не відбулося без їхньої участі.

"Останніми тижнями європейці заявили про себе, вони дали зрозуміти американському посереднику, що жодне обговорення, яке стосується майбутнього континенту, не може ігнорувати наші очікування та вимоги, — заявив напередодні зустрічі міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро. — Франція відстоюватиме позицію Європи, якої це питання стосується насамперед".

За даними Euronews і Le Monde, до Абу-Дабі прибудуть радники з національної безпеки Великої Британії, Німеччини та Франції. Очікуються також представники Італії.

НАТО представлятиме керівник апарату генерального секретаря альянсу Джеффрі ван Леувен, Єврокомісію — керівник апарату її голови Б'єрн Зайберт, а Європейську раду — радниця її президента Анна-Марія Бура.

За такого широкого представництва європейців переговори відбуваються вперше. Але безпосередньо на самій зустрічі їх не буде, заявили російська та українська влада.

"З європейськими партнерами проведемо окремі координаційні зустрічі, — пояснив голова української делегації Умєров. — Як визначив президент Володимир Зеленський, робимо все, щоб Європа була учасницею дипломатичного процесу".

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков наголосив, що переговори будуть саме "тристоронніми".

"Що стосується присутності європейців, ви знаєте, що американці мають власні канали спілкування з європейцями, українці мають власні канали спілкування з європейцями, і вже вони, очевидно, вибудовують свій механізм координації", — пояснив він.

Російська влада послідовно виступала проти участі Європи в переговорах щодо завершення війни, пояснюючи це тим, що Брюссель надає фінансову та військову допомогу українській владі.

Починаючи з 2026 року, тема можливих переговорів із Росією неодноразово обговорювалася в Європі, однак європейські лідери поки не домовилися, хто міг би представляти їх у прямому діалозі з Росією.

Наприкінці жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере поговорили телефоном із Володимиром Путіним.

Це сподобалося не всім: прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала своїх колег за цей крок. Видання Politico писало, що цей дзвінок призвів до "найсерйознішого розколу" між країнами Північної Європи від початку вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Перед початком переговорів в Абу-Дабі в Кремлі заявили, що рано чи пізно участь Європи в мирному процесі буде необхідною.

"Коли йтиметься про взаємне забезпечення безпеки Росії та України, то, звісно, без європейців на певному етапі зробити це буде неможливо", — визнав Дмитро Пєсков.

Чим новий раунд переговорів відрізняється від попереднього

Востаннє в тристоронньому форматі сторони збиралися взимку 2026 року. У січні та лютому делегації зустрічалися в Абу-Дабі та Женеві.

Тоді переговори велися переважно на основі так званого "плану Віткоффа" — документа, який спецпредставник Дональда Трампа підготував восени 2025 року.

Один із чернеткових варіантів цього документа (спочатку він містив 28 пунктів) опублікував депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко. Із нього випливало, що американці були готові, зокрема, визнати "де-факто російськими Крим, Луганськ і Донецьк", виключити вступ України до НАТО, добиватися виведення українських військ із територій Донбасу та обмеження їхньої чисельності, а також обговорювати глобальні питання безпеки в Європі та реінтеграцію Росії у світову політику й економіку.

Але, як розповідали ВВС двоє співрозмовників, близьких до переговорного процесу, до початку переговорів пункти, що стосувалися глобальних питань безпеки, вилучили з порядку денного. Це знизило зацікавленість Москви в дипломатичному процесі.

У підсумку в Женеві та Абу-Дабі сторони зосередилися на обговоренні технічних питань, пов'язаних із можливим припиненням вогню, та політичних умов завершення війни. Однією з головних тем тоді була доля територій Донбасу, які намагається захопити Росія.

Американські перемовники, зокрема, пропонували перетворити їх на "вільну економічну зону", але компромісу сторони не досягли. Невдовзі після лютневої зустрічі в Женеві переговори фактично були заморожені.

Чи планують сторони говорити про території в Абу-Дабі, незрозуміло.

Напередодні зустрічі в інтерв'ю телеканалу CBS Дональд Трамп заявив, що війна скоро закінчиться, але за її підсумками Україна матиме "дещо іншу форму".

Що саме мав на увазі президент США, незрозуміло. Його зять Джаред Кушнер перед переговорами сказав, що для завершення конфлікту знадобляться "непрості рішення". З чийого боку, Кушнер уточнювати не став.

Володимир Путін неодноразово називав умовою завершення війни передачу всіх територій Донбасу під російський контроль і заявляв, що Москва досягне цього в будь-якому разі — якщо не дипломатичним, то військовим шляхом.

Українська влада послідовно заявляла, що має намір і надалі захищати власні території від російської агресії.

Переговори в Абу-Дабі відбуваються невдовзі після кризи у відносинах Києва та Вашингтона. На початку осені Трамп вимагав від України припинити удари по російських нафтопереробних заводах, заявивши, що саме вони, а не війна в Ірані, призвели до зростання цін на пальне на американському ринку.

Крім того, США погрожували українській владі повністю припинити передачу розвідувальних даних і заблокувати закупівлю американської зброї.

Згодом американський президент спочатку оголосив про дизельну угоду з Росією, а потім і про послаблення санкцій. Це рішення розкритикували не лише Володимир Зеленський і його європейські союзники, а й навіть деякі однопартійці Трампа у США.