Секс, брехня і шпигуни: як агенти під прикриттям заманювали жінок у ліжко

Ендрю Коулз співає в церковному хорі, займається місцевою політикою від Консервативної партії й живе звичайним життям у сільській Англії. Але колись він працював таємним агентом лондонської поліції. Під чужим ім'ям Коулз проникав у протестні рухи й збирав інформацію про активістів.

Одна з них, Джессіка (ім'я змінене), стверджує, що Коулз обманом домігся від неї сексуальної близькості. Вона не знала, що чоловік, якому довіряла, насправді працює на поліцію.

Сам Коулз заперечує її звинувачення. І стверджує, що Джессіка неправдиво описує їхні стосунки й намагається йому помститися.

Обоє мають різні версії того, що сталося.

Сьогодні Коулзу 66 років. Він живе з дружиною та собакою у котеджі з солом'яним дахом у графстві Кембриджшир. Він також брат відомого у Британії телеведучого, преподобного Річарда Коулза.

Однак у 1990-1995 роках Ендрю служив у Спеціальному загоні лондонської поліції (SDS). Агенти працювали під прикриттям, видавали себе за учасників політичних рухів і стежили за протестними групами.

Вже десять років діяльність підрозділу розслідує Незалежна комісія з розслідування діяльності агентів під прикриттям (UCPI).

"Столична поліція визнала, що Ендрю Коулз мав сексуальні стосунки з Джессікою, - написав комісар поліції сер Марк Роулі. - Ми розчаровані, що він не сказав комісії правду".

Коулза також звинувачують у тому, що він заохочував інших поліцейських заводити романи з жінками, за якими вони стежили.

Він відкидає всі звинувачення і називає їх помстою.

В інтерв'ю BBC Коулз розповідає, що робота під прикриттям вимагала витримки, сміливості й безжальності.

А вміння обманювати?

"Думаю, так, - відповідає він. - Хоча я не так уже й сильно відрізнявся від самого себе".

За словами Коулза, під час таємних операцій йому іноді доводилося порушувати закон, щоб завоювати довіру активістів і не викрити себе.

"Я курив канабіс. Це було необхідно: люди мали вважати мене своїм", - розповідає він.

"Мені дали пляшку з розпилювачем, у якій нібито була кислота, і я оббризкав нею вітрину м'ясної крамниці".

"Я також брав участь у нападі на курячу ферму. Ми викрали кілька курей і пошкодили майно".

Коли Коулз, тоді звичайний поліцейський, отримав пропозицію працювати під прикриттям, спеціальний підрозділ уже понад 20 років займався таємним стеженням за політичними й протестними рухами.

Він узяв собі ім'я Енді Дейві - на честь померлої дитини - і почав зближуватися з учасниками Фронту визволення тварин (ALF). Це радикальне угруповання виступало проти жорстокого поводження з тваринами й вдавалося до незаконних акцій.

"Ця робота підходила не всім. Але я захищав частину суспільства від дуже небезпечних людей і вважаю, що добре виконував свої обов'язки", - каже Коулз.

У 1991 році він познайомився з Джессікою.

Їй було 19 років. Вона жила в орендованому будинку на сході Лондона разом з іншими людьми й шукала пригод.

Тепер Джессіці 54. Вона згадує Дейві як трохи незграбного чоловіка старшого віку, який їздив на фургоні. Він познайомився з нею та її друзями-активістами й почав часто приходити до них додому.

"Пізно ввечері він приходив, і ми ніяк не могли його позбутися", - розповідає вона.

"Однієї ночі він раптом спробував мене поцілувати. Я розгубилася й не знала, як реагувати. Мені не вистачило сміливості його зупинити. Так він став моїм першим справжнім хлопцем".

Джессіка думала, що Дейві 24 роки. Насправді йому було 32, він мав дружину і дітей.

Вона також не знала, що він працює на поліцію під прикриттям. Дейві збирав інформацію в межах кримінального розслідування діяльності ALF. На той час кількох учасників угруповання вже засудили за підпали й вибухи.

"Він поступово втирався в довіру, - каже Джессіка. - Спав у моєму односпальному ліжку кілька разів на тиждень, а я не знала, ким він був насправді.

Мені важко назвати це зґвалтуванням. Але він розумів, що якби я знала правду, то не погодилася б на секс".

Коулз визнає, що одного разу ділив з Джессікою ліжко, але твердить, що сексуальних стосунків між ними не було.

"Її історія не відповідає дійсності. Зовсім не відповідає", - наполягає він.

Коли його запитують про докази, Коулз визнає: "Їх дуже важко спростувати".

Серед доказів - два листи, які Джессіка написала найкращій подрузі у 1993 році, коли була у Франції.

У першому вона писала: "Усе це дуже дивно, але я досі зустрічаюся з Енді".

У другому: "[Енді] запропонував нам зустрічатися з іншими, адже якщо я залишуся тут ще на рік... йому не вистачатиме сексу".

Коулз ставить під сумнів справжність другого листа.

"Перший лист, можливо, справді написали тоді. Але другий - вигадка. Думаю, його написали значно пізніше й долучили до матеріалів справи", - стверджує він.

На його думку, про це свідчить різниця в почерку.

"Почерк в оригінальному листі майже дитячий, недбалий. А в другому - плавний, з поєднаними літерами. Вони зовсім не схожі".

Джессіка показала BBC інші листи того самого періоду, почерк у яких також відрізняється.

"Якщо я пишу повільно, у мене виходить акуратно. Але коли поспішаю або злюся, почерк стає зовсім іншим", - пояснює вона.

"Мені соромно за зміст цих листів. Якби я щось вигадувала, то не стала б додавати стільки незручних подробиць".

Графолог Кейт Барр сказала BBC, що почерк у двох листах різний, але це не означає, що їх написали в різний час. На її думку, обидва листи могли з'явитися приблизно в один період.

У 2015 році тодішня міністерка внутрішніх справ Британії Тереза Мей ініціювала розслідування діяльності поліцейських, які працювали під прикриттям.

Комісія перевіряє звинувачення в тому, що вони обманом вступали в сексуальні стосунки з жінками, використовували імена померлих дітей і проникали в громадські рухи без достатніх підстав.

У 2024 році Коулз давав свідчення комісії. Його запитали, чому у звітах про діяльність активістів він згадував зовнішність жінок.

"Ви звертали увагу на сексуальну привабливість жінок, з якими спілкувалися?" - запитали його.

"Ні, особисто я - ні, - відповів Коулз. - Але це, безумовно, брали до уваги".

Комісія заслухала й інших свідків. Деякі з них не знали Джессіки, але називали Коулза "типом, який чіпляється до жінок", "моторошним" і "хтивим чоловіком".

За словами деяких свідків, він наполегливо домагався уваги і намагався схилити їх до сексуальних стосунків, навіть без їхнього бажання.

Троє людей заявили, що бачили, як Коулз поводився з Джессікою інтимно у своєму фургоні або виходив з її спальні в самих трусах.

Коулз заперечує ці твердження й називає їх вигаданими.

"Не дивно, що вони хочуть мені помститися", - каже він.

Про таємне минуле Коулза стало відомо після виходу автобіографії його брата.

У книжці, опублікованій у 2014 році, преподобний Річард Коулз писав:

"Мій старший брат Енді мав свою непросту історію.

Він вступив до спеціального підрозділу поліції й працював під прикриттям, вів подвійне життя, проникнувши в якусь організацію.

А дружина й маленька донька бачили його лише зрідка, і не знали, коли він знову з'явиться вдома".

У 2018 році комісія офіційно підтвердила, що Енді Дейві - це Ендрю Коулз, поліцейський агент з кодовим номером HN2.

Чи шкодує Коулз, що брат розповів про його минуле?

"Краще б він це не робив, але я на нього не ображаюся. Він мій брат, я його дуже люблю, тож для мене це не проблема", - відповідає Коулз.

Джессіка дізналася, ким насправді був Коулз, коли захотіла відкрити власну справу - художню студію.

"Моє життя в одну мить змінилося", - згадує вона.

"Вони створили цю людину, а потім впустили її в моє життя і в моє ліжко. Це серйозне порушення особистих кордонів. Для мене це схоже на зґвалтування з боку держави.

Він стежив за моїми батьками й друзями. І заради чого? Я лише виступала проти полювання. У мене навіть немає судимості. А поліція стежила за людьми, які рятували курей".

У 2012 році Коулз звільнився зі столичної поліції.

Працював у міській раді Пітерборо, а також обіймав посаду заступника комісара з питань поліції та боротьби зі злочинністю в графстві Кембриджшир.

Коли правда про його минуле випливла назовні, Джессіка та інші активісти почали публічно виступати проти нього. Вони звинуватили Коулза в неналежній поведінці щодо жінок і проводили акції під час засідань міської ради.

"Вони зустрічалися з головою ради, писали благодійним організаціям, з якими я співпрацюю, і казали їм: "Не довіряйте цій людині". Вони також роздавали листівки", - розповідає Коулз.

"Це виснажує. І завжди є загроза нових нападок".

Раніше Коулз очолював місцеве об'єднання Консервативної партії Пітерборо. У 2024 році втратив місце в міській раді. Відтоді двічі намагався повернутися в політику, але безуспішно.

Джессіка вважає, що Коулз не повинен обіймати керівні посади.

"Коли ми були разом, він уже мав владу й використав її проти мене", - каже вона.

На запитання, чи не прагне вона помститися, Джессіка відповідає:

"Ні. Люди мають знати правду. Я не хочу, щоб він так само вчинив з кимось іншим".

У 2019 році Джессіка зустріла Коулза в одному з житлових районів Пітерборо.

"Я обернулася й побачила, що він стоїть приблизно за три метри від мене й мого колеги. Він навів на нас камеру, знімав і кричав: "Ти сядеш до в'язниці!" - розповідає вона.

"За останні 30 років він жодного разу не наближався до мене так близько. Я хотіла лише одного - якнайшвидше піти звідти".

Коулз визнає, що одного разу вихопив кілька листівок з рук іншої людини.

"Я побоювався, що вони поширюють матеріали, які можуть вплинути на результати виборів", - пояснює він.

Після цього його звинуватили в крадіжці та пошкодженні майна. Поліція розслідувала ці звинувачення, але справу далі не розглядали.

У 2017 році столична поліція розслідувала обставини сексуальних стосунків Коулза з Джессікою.

Кримінальних звинувачень йому не висунули. Водночас у поліції заявили, що якби Коулз досі служив, проти нього, найімовірніше, розпочали б дисциплінарне провадження через серйозне порушення службових обов'язків.

За даними кампанії Police Spies Out of Lives, поліцейські під прикриттям обманом втягнули в сексуальні стосунки понад 60 жінок.

Джессіка та ще вісім жінок отримали офіційні вибачення й частину багатомільйонної компенсації.

Деякі поліцейські користувалися спеціальним посібником з роботи під прикриттям, який Коулз уклав у 1995 році.

У розділі "Сексуальні стосунки" він написав: "Якщо у вас немає іншого виходу, крім як завести роман із "піддослідною" (так він називав активістів), постарайтеся, щоб ці стосунки були нетривалими й закінчилися повним провалом".

Чи означає це, що Коулз радив поліцейським вступати в сексуальні стосунки з людьми, за якими вони стежили?

"Ні, я говорив про стосунки загалом. Якщо хтось починає виявляти до вас інтерес, і дружба переростає в щось більше, можна вжити певних заходів, щоб це припинити", - пояснює він.

Однак розділ має назву "Сексуальні стосунки".

"Так, знаю. Я сам здивувався, коли побачив це, бо не думаю, що писав такі слова", - відповідає Коулз.

Деякі поліцейські, яких він навчав, згодом роками перебували в сексуальних стосунках з активістками.

Чи вважає Коулз себе бодай частково відповідальним за їхні дії?

"Якби я керував їхньою роботою, то, безумовно. Але я лише навчав їх основних принципів", - каже він.

Зараз Джессіка живе на півдні Англії. Коли вона не бере участі в громадських кампаніях, то доглядає за морськими свинками, яких тимчасово забирає до себе.

За її словами, пережите й далі впливає на її життя.

"У мене таке відчуття, ніби мене звинувачують у брехні. Я змушена продовжувати боротьбу. Ми всі маємо боротися, щоб подібне більше ні з ким не сталося".

Чи згадує про Джессіку сам Коулз?

"Я про неї не думаю. Це далеке минуле, яке давно лишилося позаду. Сьогодні воно не має жодного значення", - відповідає він.

Розслідування діяльності поліцейських під прикриттям триває.

Очікується, що наступного року комісія, винесе висновок щодо свідчень Ендрю Коулза та Джессіки.