"Зробімо Європу знову білою". Як Польща святкувала незалежність і оговтувалась після трагедії у Кракові

У Польщі відзначили День незалежності традиційним маршем, під час якого лунали й антимігрантські гасла, і заклики зробити Європу "знову білою". Тим часом у країні щонайменше 11 пам'ятників розмалювали написами "Слава УПА", а Київ і Варшава наблизилися до передачі Україні МіГ-29. Цього ж тижня у Польщі була жалоба за загиблими внаслідок стрілянини у Кракові.

BBC News Україна розповідає про головні події в Польщі.

Ультраправі святкують незалежність Польщі

11 листопада в Польщі святкують День незалежності. Дата приурочена до підписання Комп'єнського перемир'я у 1918 році, що стало фактичним завершенням Першої світової. У результаті Польща відновила свою державність через 125 років після її поділу між Австрією, Пруссією та Росією.

Традиційно 11 листопада Варшавою проходить великий Марш незалежності, на який зʼїжджаються тисячі людей, зокрема з інших регіонів.

Цьогоріч Марш незалежності, за даними Варшавського центру безпеки, був у 2,5 раза чисельнішим, ніж торік.

Якщо минулого року мерія оцінювала кількість учасників приблизно у 100 тисяч осіб, то цього року – у 250 тисяч.

Водночас організатори заявили, що в марші взяли участь від пів мільйона до мільйона людей.

Серед них – президент Кароль Навроцький, а також політики правих партій "Право і справедливість" (PiS) і "Конфедерація".

Представники ліберальної коаліції традиційно проігнорували цю подію.

Як передають польські медіа, учасники вигукували гасла на кшталт: "Слава Великій Польщі", "Честь і слава героям", "Тут Польща, а не Брюссель. Тут Туска не підтримують".

Натомість на банерах зʼявилися й антимігрантські гасла, зокрема: "Не буде інновацій у країні масової імміграції", "депортувати", "реміграція" (тобто заклик до повернення мігрантів до країн походження).

Чимало людей мало на собі кельтський хрест – символ, заборонений у Німеччині через асоціацію з нацизмом. У Польщі ж це один із двох офіційних символів ультраправої організації "Національне відродження Польщі", яку чимало критикують правозахисники.

Одна з груп на марші несла зелені прапори з фалангою – символом "Національно-радикального табору", а також транспарант із написом англійською: "Зробімо Європу знову білою".

Націонал-радикали започаткували Марш незалежності у 2007 році.

У першому марші з нагоди Дня незалежності Польщі у Варшаві взяли участь також члени угруповань "Combat 18" та "Кров і честь", заборонені як неонацистські організації зокрема в Канаді, Британії, Німеччині та Росії – самі лише їхні назви містять відсилання до Адольфа Гітлера.

У Польщі також неодноразово викривали й ліквідовували осередки, пов'язані з цими організаціями.

Натомість протягом останніх 15 років організатором є асоціація "Марш незалежності", яку нині очолює Бартош Малевський. Він повʼязаний із організацією Ordo Iuris, яка розробила закон про заборону абортів, а на останніх парламентських виборах балотувався до Сенату від праворадикальної партії "Конфедерація".

Попереднім лідером цієї асоціації був Роберт Бонкєвич, який виступає проти ЛГБТ, абортів і називає демократію "найдурнішою системою, яку коли-небудь вигадали".

Всі згадані діячі та організації неодноразово потрапляли у рапорти організації "Ніколи більше". Інтервʼю її співзасновника про антиукраїнські настрої читайте тут:

"Слава УПА" на польських памʼятниках

Цього тижня щонайменше на 11 памʼятниках у Польщі зʼявився напис "Слава УПА". Повідомлення про це надійшли зокрема з Варшави, Ґдині та Ґданська.

У Познані невідомі спаплюжили три пам'ятники, присвячені польським військовим і героям.

За даними газети Wyborcza, слідчі не виключають, що ці гасла мали на меті розпалити неприязнь до українців.

"Подібну тактику раніше вже використовували російські спецслужби", – нагадує видання.

Зокрема у серпні минулого року польські правоохоронці затримали двох українських підлітків, які, за даними слідства, малювали червоно-чорні прапори та гасла українських націоналістів на будинках і пам'ятниках різних міст. Як повідомив премʼєр Польщі Дональд Туск, підлітки діяли за вказівкою російських служб.

Після низки повідомлень про появу провокаційних написів на польських памʼятниках незалежний білоруський портал MOST Media розповів про схему вербування людей для таких дій.

За даними журналістського розслідування, в одному з емігрантських чатів у Telegram з'явилося оголошення про підробіток у Познані.

"У Познані можна добре заробити! Потрібен фахівець із шовкодруку. Оплата – 500 доларів за одну зміну. Покриваємо витрати на дорогу в обидва боки. Безпечні умови роботи", – писав російською мовою вербувальник, який користувався анонімним акаунтом.

Журналісти MOST Media відповіли на це оголошення, щоб перевірити, про яку роботу йдеться.

Під час листування вербувальник уточнив, що завдання полягає в нанесенні напису "Слава УПА" на пам'ятники та розміщенні поруч QR-коду, який мали надати окремо. Як приклади він надсилав фотографії пам'ятників у Познані, а також світлини вже спаплюжених памʼятників із таким самим написом.

На запитання про законність таких дій замовник, як пише MOST Media, натякав, що через залучення польських силовиків і військових до операцій на кордоні уникнути покарання в інших регіонах країни буде простіше. Ймовірно, йдеться про провокації на кордоні з Калінінградською областю Росії, про які минулого тижня повідомила польська влада.

Тим часом, нагадує польська агенція PAP, у Польщі триває процес над громадянином України, якого обвинувачують у 47 диверсіях. За версією слідства, він систематично наносив написи "Слава УПА" на об'єкти національної пам'яті у Варшаві, Домоставі та Вроцлаві.

Польські МіГ-29 в обмін на українські технології

Напередодні Дня незалежності Польщі до Києва приїхали віцеміністр оборони Цезарій Томчик і перший заступник начальника Генштабу армії Кароль Димановський.

У дописі в соцмережі Х Томчик повідомив, що Україна погодилася передати Польщі антидронові технології. Пізніше він заявив про підписання угоди щодо створення "польсько-українських робочих груп з питань дронових і антидронових технологій".

Раніше саме це питання було каменем спотикання у процесі передачі Україні польських винищувачів МіГ-29.

Хоча розмови про передачу цих літаків розпочалися ще у грудні минулого року, влітку міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не передаватиме винищувачів, оскільки українська сторона "відмовилась ділитися технологіями виробництва дронів".

Тож тепер, за словами його заступника, домовленості щодо передачі МіГ-29 "завершуються".

Томчик також опублікував коротке відео, зняте на Михайлівській площі, в якому розповів про регулярні російські обстріли, відключення світла та тривогу, яку викликає в українців наближення зими.

"Сьогодні кожен житель України знає, що зима може бути ключовою і треба її пережити, бо потім буде надія. А ми повинні зробити все, щоб Україні в цей важкий момент допомогти", – так він підсумував своє звернення.

Стрілянина в центрі Кракова

В суботу, 7 листопада, у центрі Кракова – другого за розміром міста Польщі та відомого в усій Європі туристичного центру – сталася стрілянина.

За даними поліції, близько 15:00 за місцевим часом 24-річний чоловік під'їхав на авто до площі Ринок і почав хаотично стріляти по перехожих просто з вікна.

Унаслідок нападу загинули щонайменше шестеро людей: серед них – четверо поляків, а також громадяни Великої Британії та Австрії. Ще 16 осіб доправили до лікарень.

За даними поліції, правоохоронці прибули на місце менш ніж за три хвилини після перших повідомлень про стрілянину. Вони переслідували озброєного чоловіка та відкрили вогонь у відповідь.

Обидва поліцейські – Якуб Кулік і Артур Моранський – дістали важкі поранення. Один із них, Якуб Кулік, переніс складну операцію, яка врятувала йому життя. Раніше він служив у повітряно-десантних військах, а також майже десять років був добровольцем місцевої пожежної служби.

Велику роль у порятунку поранених відіграли двоє хірургів, які випадково опинилися неподалік місця трагедії. Почувши стрілянину, вони побігли на допомогу. Хірурги надали першу допомогу двом пораненим поліцейським і самому нападникові, якого згодом госпіталізували у критичному стані.

За два дні нападник помер у лікарні.

За даними поліції, підозрюваний – 24-річний громадянин Польщі Міхал Оксінський.

Після нападу поліція провела обшук у помешканні підозрюваного і виявила там тіла його 53-річного батька, 52-річної матері та 21-річної сестри. Попередньо встановили, що всі троє загинули від вогнепальних поранень.

За даними слідства, Міхал Оксінський мав дозвіл на зброю, не був раніше судимий і не служив у війську, хоча під час атаки був одягнений у мілітарі-одяг. У його авто знайшли значну кількість зброї та боєприпасів.

Слідчі продовжують встановлювати мотиви його дій. Утім польська влада вже заявила, що попередні результати розслідування вказують на можливий ультраправий мотив.

Міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі Марцін Кервінський заявив, що все вказує на те, що нападник мав "дуже, дуже радикальні погляди" і був "захоплений ультраправими ідеологіями".

За даними краківської прокуратури, підозрюваний цікавився також серійними вбивцями, зокрема зі Сполучених Штатів, а також норвежцем Андерсом Брейвіком, який у 2011 році вбив 77 учасників молодіжного літнього табору.