Європейці у переговорах і великий обмін: що ще погодили посланці Трампа з Путіним і Зеленським

Володимир Зеленський повідомив про результати зустрічі зі спецпосланцями США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером у Дубліні.

Одним з головних досягнень він назвав підготовку обміну військовополоненими. Україна розраховує, що він стане найбільшим за весь час повномасштабної війни.

Ще одним результатом Зеленський назвав активніше залучення європейських представників до мирного процесу. Вони мають стати безпосередніми учасниками наступного раунду перемовин. Також сторони готують подальші багатосторонні зустрічі.

Про підготовку великого обміну заявив і Джаред Кушнер. За його словами, США працюють над угодою, яка може дозволити тисячам людей повернутися до своїх родин. Конкретної кількості полонених і можливих термінів обміну він не назвав.

Кушнер підтвердив, що до наступного раунду перемовин долучаться європейські країни. Це дасть змогу обговорювати не лише територіальні питання між Україною та Росією, але й глобальну післявоєнну безпеку Європи.

Американський посланець зазначив, що Вашингтон бачить прогрес, однак серйозні розбіжності між сторонами залишаються.

Для тривалого припинення бойових дій, за його словами, потрібні гарантії безпеки, механізми запобігання ескалації і взаємні зобов'язання щодо деескалації.

Кушнер також повідомив, що США працюють із Зеленським та його командою над повоєнним планом для України. За його словами, окрему увагу приділяють саме майбутній безпеці України та всього регіону, щоб не допустити повторення війни.

Він оцінив здатність України захищатися, зокрема її військові іновації.

"Потенціал України неймовірний. Коли думаєш про те, чого вони досягли, щоб захищати себе в цій війні, ці іновації – це вражає", - зауважив зять Трампа.

Над питаннями безпеки, за словами Кушнера, працює американський генерал Алексус Гринкевич.

Своєю чергою, Стів Віткофф назвав переговори в ОАЕ позитивними та підтвердив підготовку масштабного обміну військовополоненими.

"Трамп налаштований на те, щоб завершити цю війну. У нас вже запланована нова зустріч, і ми будемо старанно працювати над тим, щоб досягти цілі", - сказав він.

Як проходили переговори України, Росії та США

Дипломатичні контакти тривали три дні.

Спочатку українська, російська та американська делегації провели переговори в Абу-Дабі. Це був перший за дев'ять місяців раунд тристоронніх зустрічей такого формату.

Після цього американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер вирушили до Москви, де зустрілися з Володимиром Путіним.

За словами помічника російського президента Юрія Ушакова, розмова тривала близько двох з половиною годин і була змістовною. Однак публічні заяви після зустрічі засвідчили, що позиції сторін залишаються далекими одна від одної.

Володимир Путін запропонував провести в Костянтинівці гуманітарну операцію за зразком тієї, яку раніше організовували в Олешках. Російський президент стверджував, що російські війська повністю контролюють Костянтинівку. Україна це заперечує - бої за місто тривають.

В Офісі президента України також заявляли, що попередню гуманітарну операцію в Олешках російська сторона використала для перекидання техніки та ротації військових.

Ще однією темою московської зустрічі стала майбутня архітектура безпеки Європи. Москва наполягає на обговоренні давніших вимог щодо свого бачення глобальної безпеки в Європі, зокрема тих, які вона висувала ще у 2021 році.

Путін також закликав Вашингтон уточнити позицію європейських союзників щодо війни в Україні.

Після зустрічі з Путіним американські посланці вирушили до Дубліна на зустріч із Зеленським.

Після неї американська делегація провела консультації з радниками з національної безпеки України, Німеччини, Італії, ЄС, Франції, Ірландії та Польщі.

Кушнер назвав відновлення прямих переговорів після тривалої перерви важливим кроком.

За його словами, сторони змогли краще зрозуміти позиції одна одної та визначити можливі шляхи подальшої роботи.

Що залишається предметом суперечок

Попри заяви про прогрес, домовленості про завершення війни поки що немає. Одним із найскладніших питань лишаються території, а також черговість кроків з деескалації та повоєнна архітектура безпеки.

Росія окупує близько п'ятої частини території України та вимагає від Києва поступок щодо Донбасу. Україна відкидає передачу Росії територій, які та не змогла захопити військовим шляхом.

Кушнер заявив, що переговори щодо територіальних питань і майбутньої системи європейської безпеки вестимуть паралельно.

Водночас остаточні рішення щодо ширших безпекових домовленостей не ухвалюватимуть до досягнення всеосяжної угоди. Він також наголосив, що інтереси України мають бути враховані в будь-яких домовленостях про безпеку Європи.