"Намалювати" Путіну перемогу без всього Донбасу - Economist про план США

10 листопада в Абу-Дабі Україна, Росія та США сіли за стіл переговорів. Дональд Трамп заявляв про можливість "великої й прекрасної угоди", але, як пишуть світові медіа, його оптимізм не поділяють у Києві та європейських столицях.

"Перемалювати" Україну?

Одним з найгостріших питань переговорів залишається Донбас.

Як пише Economist, американські переговорники шукають варіант, який дозволив би Росії заявити про повний контроль над Луганською та Донецькою областями, не вимагаючи від України здати землі, які вона досі контролює.

Фактично йдеться про спробу перемалювати адміністративні кордони України, щоб дозволити Москві оголосити про територіальну перемогу, не захоплюючи весь Донбас військовим шляхом.

Однак Володимир Зеленський сумнівається, що територіальні поступки зможуть забезпечити Україні мир. В інтерв'ю DR Nyheder він наголосив, що Росія неодноразово змінювала свої цілі, а її обіцянкам не можна довіряти.

"Путін говорив про Донбас, але потім вирішив окупувати Київ, нашу столицю. Його слова були про Донбас, а реальність - про Київ", - нагадав Зеленський.

За його словами, Москва також пояснювала свої дії захистом російськомовного населення, але це не завадило російським військам убивати людей у Бучі та інших українських містах.

Ще одна ідея від учасників переговорів, щоб "спокусити" Путіна на мирну угоду , – знову включити Росію до європейських енергетичних ринків.

Втім, це суперечить законодавству ЄС і викликає опір України та її партнерів.

Питання гарантій безпеки при цьому залишається невирішеним.

Припинення вогню ще не обговорюють

New York Times повідомляє, що в Абу-Дабі не планують обговорювати припинення вогню. Переговори зосереджені на гарантіях безпеки.

Журналісти нагадують, що в березні 2025 року Україна запропонувала негайно й без умов припинити вогонь уздовж лінії фронту. У Києві неодноразово заявляли, що ця пропозиція залишається в силі.

Однак Володимир Путін не погодився на перемир'я.

На початку року сторони розглядали різні варіанти компромісу, зокрема відведення військ і створення нейтральної цивільної адміністрації. Але зрештою від цих ідей відмовилися.

Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор сумнівається, що Москва справді готова до миру.

"Питання в тому: "Чи усвідомив Путін, що в нього проблеми?" Росія не пом'якшує своїх вимог і не демонструє ознак готовності до припинення вогню. Немає жодних ознак зацікавленості", - сказав він журналістам.

Нова система безпеки

За даними Politico, американські чиновники вперше планують офіційно звернутися до Росії з проханням погодитися на гарантії безпеки для України за зразком статей 4 і 5 НАТО, заявив виданню анонімний американський високопосадовець.

Стаття 4 НАТО передбачає консультації союзників у разі загрози безпеці, а стаття 5 - колективний захист у разі нападу на одного з членів альянсу.

Однак залишається незрозумілим, як США та європейські країни зможуть забезпечити такі гарантії, якщо Україна залишиться поза НАТО.

Американські переговорники вважають, що Володимир Путін може погодитися на гарантії для України за зразком цих статей. Однак у Києві сумніваються, що зможуть довіряти адміністрації Трампа в питанні виконання таких зобов'язань.

Росія не демонструє готовності погодитися на розміщення в Україні багатонаціональних сил безпеки. Крім того, Москва продовжує вимагати від Києва нейтралітету та скорочення чисельності збройних сил.

Водночас американські переговорники вважають, що завершити війну неможливо без обговорення ширших питань європейської безпеки.

Такий підхід викликає занепокоєння в Києві та європейських союзників. Вони побоюються, що розширення порядку денного може дати Росії додаткові можливості затягувати переговори та висувати нові вимоги.

Експерти також пропонують інші моделі захисту України.

У статті Washington Post професорка політології Джорджтаунського університету Ліза Говард і керівник кафедри оборони та стратегії Інституту Брукінгса Майкл О'Генлон заявляють, що міжнародна спільнота має розробити механізм, який дасть Україні довгострокову безпеку без вступу до НАТО.

Автори нагадують, що в межах Будапештського меморандуму 1994 року США, Велика Британія та Росія зобов'язалися поважати суверенітет і територіальну цілісність України в обмін на відмову Києва від ядерної зброї, яка залишилася на його території після розпаду СРСР.

"Якщо США так наполегливо виступають за нерозповсюдження ядерної зброї, вони мають виконати обіцянки, які дали Україні близько 30 років тому, і знайти спосіб гарантувати їй безпеку на довгі роки", - наголошують Говард і О'Генлон.

На їхню думку, чинних двосторонніх угод і пакетів військової допомоги недостатньо.

"Потрібно щось більше, ніж просто набір двосторонніх угод і можливих майбутніх пакетів допомоги у сфері безпеки від Європейського Союзу, але водночас щось інше, ніж членство в НАТО", - вважають автори.

Вони пропонують створити нову систему безпеки за участю України, НАТО та Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

У межах такої угоди Україна могла б відмовитися від вступу до НАТО, а натомість стати учасницею окремої організації, яка дозволила б її членам допомагати одне одному захищати власну територію в разі кризи чи конфлікту.

Автори допускають, що в майбутньому до цієї організації могла б приєднатися і Росія, якби вона погодилася назавжди відмовитися від спроб змінювати кордони інших держав силою.

При цьому не йдеться про розміщення іноземних військ в Україні в мирний час. Передбачається, що їхні завдання будуть виключно оборонними.

Говард і О'Генлон також пропонують розмістити на російсько-українському кордоні неупереджених спостерігачів від ООН та ОБСЄ, які могли б фіксувати порушення режиму припинення вогню.

Водночас залишається відкритим питання, чи готова Росія погодитися на такі гарантії та наскільки надійними вони будуть для України.

Президент Зеленський, зі свого боку, наголошує, що Україна не може покладатися на невизначені обіцянки безпеки.

В інтерв'ю DR Nyheder він пояснив: "Ніхто не вірить, що Путін зупиниться, якщо ми залишимо Донбас. Він зробить паузу. А потім повернеться через рік, два чи п'ять років. І хто буде винен?"