Найбільші виробники олії зупиняють виробництво: чи буде в Україні дефіцит

Через посилені російські обстріли та проблеми з електрикою і логістикою одразу кілька великих виробників олії оголосили про зупинку заводів та припинення закупівлі сировини. Чи буде в Україні дефіцит олії?

Експерти вказують, що для внутрішнього споживання олії має вистачити, а от країна не отримає мільярдів доларів від експорту. Виробники насіння можуть отримати великі збитки від низьких закупівельних цін на сировину на внутрішньому ринку за умов значних експортних мит. Їх запроваджували для стимулювання внутрішньої переробки, яка зараз зупиняється.

Через прямі влучання ворожих безпілотників та високий ризик масштабних пожеж на виробництві компанії змушені консервувати потужності, щоб убезпечити персонал.

Водночас регулярні атаки на енергосистему призводять до критичних перебоїв зі світлом. Це унеможливлює підтримку безперервного технологічного циклу.

Додатковим чинником стала криза експорту: через обстріли портової інфраструктури суднозаходи скоротилися в рази, а альтернативні шляхи вивезення продукції залізницею та Дунаєм мають обмежену пропускну здатність і занадто дорогі.

У результаті переробники змушені зупиняти закупівлю сировини та лише розпродавати наявні залишки зі складів.

Чи буде дефіцит?

"Дефіциту олії в Україні точно не буде. Ми виробляємо кілька мільйонів тонн на рік, а споживаємо близько 350 тисяч тонн. Тому ажіотажу не буде, більша проблема, як допомогти виробникам", - заявив ВВС News Україна заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Він вважає, що скорочення попиту з боку переробників призведе до падіння закупівельних цін та поглиблення дефіциту обігових коштів у аграріїв.

На думку Марчука, відсутність стабільного збуту може ускладнити планування подальшої господарської діяльності аграріїв.

"Коли не працює переробка, соняшник чи соя не можуть чекати місяцями на складах. Тому дуже потрібен прямий експорт, щоб товаровиробники могли отримати обігові кошти".

Окрема проблема - експортні обмеження на олійні культури. На думку експерта, в умовах скорочення переробних потужностей держава має оперативно відреагувати на нові виклики для аграрного сектору та скасувати експортні мита на олійні культури — соняшник, сою та ріпак.

"За час дії мит виробники втратили багато коштів на різниці в ціні: сировина всередині країни закуповувалася на 10% дешевше, ніж на зовнішніх ринках. Це суттєво обмежило фінансові можливості агровиробників для проведення польових робіт".

Денис Марчук наголошує, що сировину потрібно продавати, незалежно від того, коли заводи поновлять роботу.

Тому скасування мит допоможе аграріям уникнути подальших цінових втрат і реалізувати врожай на вигідніших умовах.

У профільній асоціації "Укроліяпром" також підтверджують, що підстав для хвилювання через нестачу продукту на внутрішньому ринку немає.

За їхніми оцінками, українці споживають близько 400–500 тисяч тонн соняшникової олії на рік, що становить менш як 10% від обсягів виробництва вітчизняних підприємств.

Поточну зупинку заводів в асоціації називають вимушеною тимчасовою паузою заради безпеки людей та обладнання, запевняючи, що після стабілізації ситуації підприємства повернуться до роботи.

Водночас в "Укроліяпромі" категорично виступили проти ідеї скасування експортних мит на соняшник, сою та ріпак, назвавши такі пропозиції шкідливими для економіки.

Там наголошують, що фермери, які самостійно вирощують сою та ріпак, уже звільнені від сплати цього збору під час експорту власного врожаю, а мито стосується лише посередників.

На думку генерального директора асоціації Степана Капшука, скасування мит не вирішить проблем із пропускною здатністю портів і кордонів, проте завантажить українською сировиною іноземні заводи в ЄС та Туреччині.

У результаті після відновлення роботи вітчизняні переробники можуть залишитися без насіння, а держбюджет — без податків та валютної виручки.

"Олійно-жирова галузь за роки повномасштабної війни не раз доводила свою стійкість і здатність працювати в найскладніших умовах. Тимчасові труднощі ми пройдемо, заводи повернуться до роботи. Головне сьогодні — не ухвалювати рішень, які перекреслять роки розвитку нашої переробки й перетворять Україну назад на постачальника сировини", — зазначив Степан Капшук.

Які компанії вже не працюють?

Станом на вечір 13 листопада одразу п'ять великих гравців ринку повідомили про зупинку або обмеження роботи.

Компанія "Віктор і К" (бренд "Королівський Смак") зупинила виробництво, припинила закупівлю олійних культур та скорочує персонал. Причиною стала критична ситуація з електропостачанням та постійна загроза ракетних і дронових ударів, що створює небезпеку для працівників.

Компанія "Дельта Вілмар Україна" зупинила всі виробничі потужності, зокрема олійноекстракційний завод на Одещині, через постійні аварійні відключення світла та безпекові ризики.

Дніпровський олійний завод "Потоки" також призупинив закупівлю та переробку соняшнику.

Агрохолдинг "Кернел" (торгові марки "Стожар", "Чумак" та "Щедрий Дар") повністю зупинив усі свої олійноекстракційні заводи через масовані російські удари по підприємствах харчової промисловості та проблеми з морським експортом.

"Протягом останніх діб російські дрони цілеспрямовано атакували переробні підприємства України, зокрема й активи Кернел. Пошкоджено виробничі будівлі, обладнання та резервуари. Ніхто з працівників не постраждав. Заради безпеки людей ми ухвалили рішення про технологічну зупинку заводів", - йдеться у заяві компанії.

Ніжинський жиркомбінат на Чернігівщині припинив роботу через значні руйнування внаслідок російської атаки, що сталася 10 листопада.

Цілеспрямовані атаки Росії на українську олійну галузь — не нове явище. Ще у січні цього року Росія серійно била по активах Кернел, Allseeds та американської Bunge.

Тоді експерти називали дві головні причини таких ударів: відповідь Москви на українські атаки по російських НПЗ та економічна конкуренція, адже Росія намагається витіснити Україну з ключових світових ринків збуту, зокрема в Індії.

Попри те, що знищити галузь повністю неможливо через велику кількість заводів в Україні, регулярні обстріли суттєво ускладнюють експорт, який приносив понад п'яту частину валютної виручки всього агросектору, а це мільярди доларів щорічно.