Два козирі Путіна у війні проти України вже згоріли. Які ще два можуть зіграти - аналіз WSJ

У війні проти України Путін мав чотири козирі. Два вже биті, але на два інші він досі сподівається, пише Wall Street Journal.

Москва не збирається відмовлятися від початкових цілей війни - підкорити Україну та змінити систему безпеки в Європі, яка склалася після холодної війни.

Російський переговорник Володимир Мединський цього тижня ще раз це підтвердив в ефірі державного телебачення: "Усі цілі, які ми поставили перед собою, будуть досягнуті".

Схоже, у Кремлі вирішили не квапити події.

Директорка євразійської програми Центру досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Ганна Нотте вважає, що Москва чекатиме до весни 2027 року.

Тоді вона зможе оцінити, до чого призвели ракетні удари по Україні та як на ситуацію вплинули президентські вибори у Франції.

Два плани провалилися

Спочатку Путін розраховував перемогти Україну на полі бою. Але російська армія, попри величезні втрати, так і не змогла досягти вирішального успіху, пише Wall Street Journal.

За даними видання, цього року російські війська просувалися на сході України найповільніше від початку повномасштабної війни. Спроби оточити українські позиції на Донеччині провалилися.

ЗСУ тримають оборону, хоча їм бракує особового складу.

Від початку повномасштабного вторгнення Росія могла втратити понад 450 тисяч військових убитими. Про це свідчать дані Росстату, які отримали хакери, пов'язані з Україною та білоруською опозицією. Деякі аналітики називають ще більшу цифру - майже 600 тисяч загиблих.

Однією з головних причин, чому росіянам не вдається просуватися вперед, стали українські безпілотники.

"Зараз українських дронів на фронті так багато, що російська армія може досягти помітних успіхів хіба що за поганої погоди, коли безпілотники не можуть повноцінно працювати", - пояснює Конрад Мужика, засновник польської аналітичної компанії Rochan Consulting.

Не справдився й інший розрахунок Путіна - на Дональда Трампа. Повернувшись до Білого дому, американський президент обіцяв швидко закінчити війну. Під час розмови з Володимиром Зеленським він навіть заявив: "У вас немає карт на руках".

У Москві сподівалися, що Трамп натисне на Київ і змусить його погодитися на територіальні поступки.

Але Україна не погодилася віддати Росії землі, які та так і не змогла захопити.

До того ж рішення адміністрації Трампа фактично згорнути військову та фінансову допомогу Києву послабило й сам Вашингтон. Адже тепер у нього менше можливостей впливати на перебіг війни та переговори.

Певні важелі тиску на Україну в США все ж залишаються.

Володимир Зеленський повідомив про перебої в роботі супутникового зв'язку Starlink, який компанія SpaceX Ілона Маска забезпечує у координації з Пентагоном.

Москва також намагалася переконати США пом'якшити санкції. Для цього американським інвесторам пропонували вигідні економічні проєкти. Але далі розмов справа здебільшого не пішла.

У Кремлі вже не приховують розчарування. Наприкінці жовтня помічник президента Росії із зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що американцям "практично нічого запропонувати" на переговорах.

"Путін болісно сприймає те, що Трамп зараз не може зробити для нього більше. Тому він вестиме війну, доки ситуація в Україні не зміниться або доки не побачить змін у Європі", - вважає засновниця аналітичної компанії R. Politik Тетяна Станова.

Зима як зброя

Не досягнувши успіху на фронті, Росія все більше б'є по українському тилу.

Під ударами опиняються електростанції, склади, порти на Чорному морі та мости.

Мета Кремля - позбавити міста світла, тепла й води, спричинити гуманітарну кризу та завдати такого удару по економіці, щоб країна не могла нормально жити й працювати.

Поки що російські обстріли не зламали опір українців.

Але якщо руйнування інфраструктури триватимуть, економічна ситуація може різко погіршитися. А залежність України від фінансової допомоги інших країн - зрости.

Путін сподівається на розкол у Європі

Ще одна ставка Кремля - на те, що Європа втомиться допомагати Україні.

Економічні труднощі, високі ціни на енергоносії та зростання витрат на соціальні потреби знижують підтримку чинних урядів. Цим користуються політичні сили, які виступають проти подальшої допомоги Києву.

Особливо небезпечним для України може стати можливе обрання Марін Ле Пен президенткою Франції навесні наступного року. Вона обіцяє скоротити допомогу Україні - як французьку, так і загальноєвропейську.

У Німеччині все більше прихильників здобуває ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини". Вона виступає за відновлення масштабних закупівель російського газу. В Італії проти допомоги Україні виступають окремі політики як у владній коаліції, так і в опозиції.

Про цю загрозу пише у Guardian Муджтаба Рахман, європейський директор аналітичної компанії Eurasia Group.

На його думку, європейські лідери забагато уваги приділяють позиції Дональда Трампа та пошуку представника ЄС для переговорів з Москвою. Натомість вони недооцінюють, до яких наслідків може призвести перемога Ле Пен.

США вже не так активно допомагають Україні, як раніше. Від повернення Трампа до Білого дому Вашингтон не надав Києву нової військової допомоги.

Втім, Україна досі дуже залежить від американської зброї, зокрема ракет Patriot, та розвідданих, які допомагають виявляти російські балістичні ракети. І, на думку Рахмана, Європа не зможе повністю замінити цю допомогу раніше ніж до 2030 року.

Але ще більші проблеми можуть виникнути, якщо Франція змінить свій політичний курс. У разі перемоги Ле Пен Париж може припинити допомагати Україні, заблокувати збільшення свого внеску до бюджету ЄС і не дати ухвалити наступний семирічний бюджет Євросоюзу.

Під загрозою опиниться і запланована фінансова допомога Україні на 100 мільярдів євро після 2028 року.

Крім того, Франція може перешкодити вступу України до ЄС і заблокувати продовження санкцій проти Росії. Термін їхньої дії спливає в липні 2027 року, і без згоди Парижа продовжити обмеження буде складно.

Росія теж не може воювати безкінечно

Економічні проблеми все відчутніші й у самій Росії.

Wall Street Journal пише, що військові витрати вже забирають третину або навіть більше всіх бюджетних коштів.

Кремлю дедалі важче покривати дефіцит бюджету. Деякі російські регіони вже змушені економити й скорочують виплати родинам загиблих військових.

"Ми маємо справу з дуже нестабільною системою", - каже старша наукова співробітниця берлінського Центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександра Прокопенко.

Попри ці проблеми, Путін не відмовляється від своїх цілей. Він так і не зміг розгромити Україну на полі бою. Не вдалося й змусити Київ капітулювати за допомогою Вашингтона.

Але тепер слабкою ланкою може стати Європа. А від її підтримки значною мірою залежить, чи зможе Київ і далі протистояти російській агресії.