Шпигуни, провокації та боротьба за владу. Як Росія використовує політичний розкол у Польщі – тижневий огляд

Цього тижня Польща опинилася у центрі уваги світових медіа через політичну кризу довкола Конституційного трибуналу, яку деякі сили назвали "державним переворотом".

Ситуацією скористалися у Кремлі: там підтримали праві сили на чолі з президентом Навроцьким – що оглядачі оцінюють як спробу поглибити поглибити розкол у польському суспільстві.

Водночас Польща перекинула додаткові підрозділи на російський кордон. Це сталося невдовзі після заяв Володимира Путіна про "прагнення налагодити відносини з Європою" і повідомлень про підозрілу активність поблизу кордону.

BBC News Україна розповідає про головне у Польщі за тиждень.

Новий виток боротьби за трибунал

Криза навколо Конституційного трибуналу Польщі вибухнула після відсторонення голови суду Богдана Свєнчковського та його заступника Бартоломея Соханського, яких пов'язують із політичною партією "Право і справедливість".

Розпорядження про їхнє відсторонення видала суддя Анна Корвін-Пьотровська, яка й перебрала на себе обов'язки голови трибуналу.

Це рішення підтримав прем'єр Дональд Туск, який називає його "відновленням верховенства права". Тоді як президент Кароль Навроцький, який фактично очолює опозицію, вважає його незаконним і говорить про спробу захоплення Конституційного трибуналу.

Серед польських правників немає консенсусу щодо того, наскільки законним було рішення Корвін-Пьотровської, тож конфлікт став черговим епізодом багаторічної боротьби між "Громадянською платформою" Туска і "Права і справедливості" Ярослава Качинського, якого підтримує президент Навроцький.

У пʼятницю пізно ввечері біля будівлі трибуналу зібралися протестувальники та провідні опозиційні політики, сталася штовханина з поліцією. Навроцький навіть перервав закордонний візит, розвернув літак і повернувся до Варшави, щоб особисто втрутитися в ситуацію.

У вівторок Навроцький і Туск уперше після заворушень зустрілися особисто. Президент звинуватив уряд у "злочині проти конституції" та фактично висунув Туску ультиматум, вимагаючи до Дня незалежності припинити, на його думку, незаконні дії. Щоправда, він не уточнив, які наслідки для премʼєра матиме невиконання його вимоги.

Натомість премʼєр покладає відповідальність за кризу на Навроцького та його союзників, стверджуючи, що уряд лише відновлює нормальну роботу трибуналу й захищає його суддів.

Того ж дня відбулося засідання Загальних зборів – найвищого колегіального органу Конституційного трибуналу, який ухвалює ключові рішення щодо його роботи.

Загальні збори суддів мають повноваження позбавляти членів Конституційного трибуналу недоторканності. У цьому випадку йдеться про Свєнчковського та Соханського. Саме це питання – поруч із ухваленням бюджету трибуналу на 2027 рік – стало головним пунктом порядку денного цих зборів.

Поки що судді не ухвалили рішень щодо можливого зняття недоторканності зі Свєнчковського та його заступника, але розпочали процедури, які можуть визначити подальшу долю конфлікту.

Реакція Кремля на кризу в Польщі

Російські чиновники, державні медіа та прокремлівські коментатори використали політичну кризу навколо Конституційного трибуналу Польщі для атак на уряд Дональда Туска.

У Москві події називають "конституційним переворотом" і порівнюють їх з Євромайданом. Водночас у кремлівських наративах звучить підтримка президента Кароля Навроцького та його політичного оточення.

Зокрема колишній президент, а нині заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв звинуватив оточення прем'єра Дональда Туска у "гнобленні консерваторів" із партії "Право і справедливість". Він також опублікував допис, у якому висміяв спроби покласти на Росію відповідальність за політичні події в інших країнах.

"Ніщо не єднає нас краще за нашу могутність. Ну а решту ви знаєте... ми вже на підході!" – підсумував цю заяву Медведєв.

В свою чергу кремлівський ідеолог Олександр Дугін відкрито побажав успіху польським правим силам.

"Знаю, що вони нас ненавидять, але ми їх зовсім не ненавидимо. Це не взаємно. Найбільше зло – це глобалісти", – написав він на платформі X.

Польські та закордонні оглядачі звертають увагу на те, що всі російські посадовці фактично стали на бік Навроцького та його прихильників і водночас атакують Туска та його уряд.

На думку польського політолога Романа Беккера, таким чином російська пропаганда намагається посилити політичну поляризацію в Польщі. Експерт також вважає, що Кремль бачить у противниках ЄС ситуативних союзників, а головною метою Москви залишається послаблення Заходу, розкол Євросоюзу та НАТО.

The New York Time зазначає, що звинувачення на адресу Дональда Туска звучать також з боку проросійських європейських політиків, зокрема Марін Ле Пен із Франції, Найджела Фараджа з Великої Британії та Герта Вілдерса з Нідерландів.

Польська влада лише побіжно прокоментувала заяви російських політиків. Туск зацитував Медведєва і додав: "І все стало зрозуміло".

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський написав:

"Коли тебе хвалять пропагандисти Путіна, варто замислитися, що ти робиш не так".

У пізнішому дописі він звернув увагу на "безпрецедентний масштаб" взаємодії між російськими акаунтами і ультраправими силами різних країн.

"Це очевидний союз або щонайменше скоординована співпраця. Це має змусити нас замислитися, хто прагне дестабілізувати ситуацію в Польщі і кому це вигідно", – додав Сікорський.

"Спеціальна операція" на кордоні з Росією

На тлі конституційної кризи польська влада отримала попередження від розвідки та союзників про можливі російські провокації на кордоні з Калінінградською областю, зокрема проникнення озброєних груп на територію Польщі.

Відтак на північний схід країни – у Вармінсько-Мазурське та Підляське воєводства – перекинули додаткові сили поліції та антитерористичні підрозділи для проведення "спеціальної операції".

Вже за кілька днів, у ніч на вівторок польські служби привели в готовність підрозділи на кордоні. Як повідомив премʼєр Дональд Туск, вночі служби помітили підозрілу активність: на російському боці кордону бачили людей із ліхтариками.

Він додав, що вдалося запобігти можливій провокації, "якщо саме це було її метою, хоча остаточно підтвердити цього неможливо".

"На думку Прикордонної служби, ситуація вимагала повної мобілізації та контролю на місці", – наголосив він. Водночас Прикордонна служба уточнила, що фактичної спроби перетину кордону зафіксовано не було.

Туск також зазначив, що напруженість і можлива ескалація з боку Росії можуть тривати й надалі, тому Польща має постійно перебувати в стані готовності.

Лише за кілька днів до цього, 29 жовтня, Володимир Путін заявив, що Росія нібито прагне відновлення відносин із європейськими країнами. За його словами, Москва не хоче війни з Європою, але готова до такого сценарію й "відповість на будь-які провокації".

Також Путін заявив, що Росія не хоче зростання напруженості в Балтійському морі до рівня кризи в Ормузькій протоці, хоча "готова й до такого розвитку подій".

Попри принципову суперечку щодо Конституційного суду, на засіданні Ради національної безпеки Польщі, що відбулась у вівторок, представники як польського президента, так і премʼєра погодилися, що Росія залишається постійною загрозою для Польщі.

Водночас влада завершує роботу над оновленою безпековою стратегією – попередню ухвалили в 2020 році, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Про що саме в ній йдеться, наразі не розголошують.

У цьому контексті відомо, що президент Кароль Навроцький домагається постійної присутності американського контингенту в Польщі. Наразі військові США служать у Польщі на ротаційній основі, а минулими місяцями зʼявилися повідомлення про плани скорочення американських сил у Європі.

Втім Навроцький запевняє, що контингент США у Польщі чисельністю близько 10 тисяч військових не планують зменшувати, а Дональд Трамп дав "зелене світло" для створення постійної американської бази.

Шпигунська мережа і контрабанда для Росії

Цього тижня стало відомо, що Агенція внутрішньої безпеки Польщі (ABW – відповідник СБУ) затримала шістьох осіб за підозрою в роботі на російські спецслужби. Серед них – п'ятеро поляків і громадянка Росії.

Усім шістьом затриманим повідомили про підозру в участі в організованому злочинному угрупованні. Чотирьох із них арештували за підозрою у у діяльності на користь розвідки Російської Федерації проти Республіки Польща – тобто у шпигунстві. Ще двоє підозрюваних наразі перебувають на волі під запобіжними заходами.

За даними слідства, угруповання діяло в Польщі, Литві та Росії щонайменше з середини 2023 до кінця 2025 року. Підозрювані могли закуповувати гільзи та снаряди, зокрема через інтернет-магазини, і контрабандою переправляти їх у Калінінградську область. Загальну вартість вивезеної зброї слідчі оцінюють у понад 2 млн злотих.

"Для перевезення товарів використовували автомобілі з прихованими схованками, – повідомив речник Національної прокуратури Польщі Пшемислав Новак. – Підозрювані неодноразово перетинали польсько-російський кордон, а частину вантажів затримали польські прикордонні служби".

Міністр-координатор спецслужб Томаш Сємоняк повідомив, що підозра стосується "отримання матеріальної вигоди через вивезення зазначених гільз і снарядів до Росії, а отже, шляхом зміцнення її військового потенціалу".

За його словами, на тлі війни РФ проти України російські спецслужби дедалі активніше залучають до своїх операцій кримінальні мережі. Сємоняк також додав, що наразі у Польщі в справах про шпигунство та диверсії фігурують уже майже 100 підозрюваних.