"Майже все в нашому домі знайдене". Люди, які шукають речі у сміттєвих баках

Дарріл Бейкер була шокована, коли побачила купи одягу, викинутого біля контейнерів для вторсировини поруч із місцевим супермаркетом.

Під час кількох походів до сміттєвих контейнерів вона знаходила й чимало інших речей, наприклад "цілком пристойну" рамку з IKEA та дитячі самокати.

Мама двох дітей із північного Лондона постійно шукає способи заощадити й обурюється через таке марнотратство. Тож вона запитала працівників супермаркету, чи може забрати частину викинутих речей.

Їй дозволили, і вона "повністю оновила гардероби своїх дітей", розповідає 39-річна Дарріл. Вона додає, що деякі речі відклала на кілька років наперед.

За шість місяців цього року, каже журналістка-фрилансерка, "я, мабуть, заощадила сотні фунтів".

Дарріл перелічує бренди, речі яких їй вдалося врятувати зі смітника: серед інших, Ralph Lauren, Nike і The North Face.

"Я була просто приголомшена, - каже вона. - Усе це просто розкидане по підлозі".

Окрім одягу для своїх дітей, племінників і племінниць, вона знаходить речі й для себе. Частину віддає на благодійність або продає. Нещодавно, наприклад, вона отримала 30 фунтів за чоловічу куртку Barbour.

Дарріл приєдналася до так званих "сміттєвих дайверів" - людей, які риються в комерційних смітниках у пошуках цінних речей. Вони роблять це з різних причин: щоб заощадити гроші, передати знайдене на благодійність або через обурення тим, як часто цілком придатні для використання речі опиняються на смітнику. Або ж поєднують усі ці мотиви.

"Я трохи схожий на Робін Гуда"

Техасець Джефф Феррелл риється у смітті вже понад 50 років.

"Я й досі щодня їжджу на велосипеді й шукаю речі у сміттєвих контейнерах", - каже 72-річний чоловік, який живе у Форт-Ворті й написав на цю тему кілька книжок.

"Мені це досі так само подобається, як і раніше, а може, навіть більше", - додає він.

Джефф вважає себе "чимось середнім між Робіном Гудом і анархістом, який вдається до прямих дій". Він шукає речі переважно в заможніших районах і багато з того, що знаходить, роздає іншим.

"Майже все в нашому домі - це речі, які ми десь знайшли. Я ніколи не купую, наприклад, мило, засоби гігієни, медичні товари, взуття, одяг, інструменти чи садове приладдя", - каже він.

Джефф шукає викинутий метал, який потім здає на брухт. За його словами, це приносить йому близько 150 доларів кожні два тижні. Інші знайдені речі, наприклад "антикварні предмети або прикраси", його дружина продає на eBay.

Таким чином він заощаджує кошти та отримує прибуток за продаж цінних знахідок. За його оцінками, усе, що він знаходить, коштує "десятки тисяч доларів на рік".

"Якщо щось привертає мою увагу, я це забираю"

Якщо раніше пошуки речей у сміттєвих контейнерах могли вважатися чимось ганебним, то тепер багато людей пишаються цим заняттям і публікують дописи про нього в інтернеті.

Міллі Даймонд, стилістка з Лондона, викладає в Instagram відео, на яких риється у сміттєвих контейнерах. Але в неї цілком конкретна мета - знайти тканини й одяг, які можна врятувати та переробити на нові речі. Деякі з них вона потім продає.

За її оцінками, одна з суконь, яку вона знайшла, коштувала 600 фунтів.

"Я трохи схожа на сороку. Мені подобається збирати речі на вулиці або будь-де, де можна щось отримати безкоштовно. Якщо я бачу щось, що привертає мою увагу, я це забираю", - каже вона.

36-річна Міллі почала шукати речі у сміттєвих контейнерах після того, як помітила тканини, викинуті підприємством, яке припинило роботу.

"Я буквально залізла в контейнер. Виявилося, що там була ціла купа вінтажного одягу", - згадує вона.

"Я вже багато років не купую шампунь"

Для Шарлотти Бейфорд з Ессексу головне - правильно вибрати час. Найкращі знахідки трапляються, коли студенти Ессекського університету їдуть додому на літо й викидають усе, що не хочуть забирати із собою.

Серед цих речей - напівпорожні засоби гігієни. "Я вже вісім років не купую шампунь, - каже 44-річна продавчиня. - Думаю, це допомогло мені заощадити трохи грошей".

Як і інші люди, які шукають речі у сміттєвих контейнерах, Шарлотта багато зі своїх знахідок віддає на благодійність. Але вона також наповнила свій будинок врятованими зі смітника речами, а деякі цінні предмети перепродає.

Їжа теж годиться, якщо упаковка залишається запечатаною.

"Я знаходила консерви з печеною квасолею Heinz - цілком придатні до вживання. Я із задоволенням їх їм", - каже Шарлотта.

Але чи дозволено з погляду закону діставати речі зі сміттєвих контейнерів і залишати їх собі?

Джефф, почесний професор соціології Техаського християнського університету, каже, що в багатьох містах США така практика незаконна. Серед них - Нью-Йорк, Клівленд і Вічита.

"У таких місцях пошуки речей у сміттєвих контейнерах вважаються незаконними, оскільки викинуте майно тепер належить місту... або приватній компанії, яка надає послуги з вивезення сміття", - пояснює він.

Крім того, тим, хто шукає речі у смітниках, можуть висунути звинувачення в незаконному проникненні на чужу територію.

У Форт-Ворті, де живе Джефф, забирати речі з контейнерів можна лише якщо вони розташовані на громадській землі.

У Великій Британії, за словами Санджая Версані з юридичної фірми Duncan Lewis Solicitors, усе залежить від обставин.

"У багатьох випадках, коли йдеться про речі, які справді викинули, переслідування за це малоймовірне", - каже він.

"Але немає загального правила, за яким річ можна безкоштовно забрати лише тому, що її поклали в контейнер або сміттєвий бак. Якщо ви не впевнені, найбезпечніше - попросити дозволу власника або представників компанії", - додає Версані.