Як жорстка лайка допомогла національній єдності цілого народу. Досвід Квебеку

Квебек створив таке багате розмаїття лайливих слів, що його навіть називають "Амазонськими джунглями лайки". Однак колись за вживання цих блюзнірських висловів можна було потрапити до в'язниці.

Щочетверга в джазовому барі Sainte-Angèle у Квебеку проходять популярні вечори відкритого мікрофона, де досвідчені музиканти обмінюються імпровізаціями зі студентами сусідньої музичної консерваторії.

Але нещодавнього вечора, пробираючись до барної стійки, я почув, як один із відвідувачів із не меншою майстерністю та запалом опановував інше місцеве мистецтво.

"Sacrement d'ostie de tabarnak", - вилаявся він, і його брови поповзли вгору до важкої дерев'яної стелі бару. Дослівно цей вислів можна перекласти як "таїнство причасних дарів, що зберігаються в дарохранительниці". Але справжній зміст цього вислову аж ніяк не має нічого спільного з церквою.

Попередження: деякі читачі можуть вважати лексику в цій статті образливою.

Носії квебекської французької відомі особливим різновидом блюзнірської лайки, що походить від католицької термінології. Такі слова називають sacres (дослівно - "богохульства").

Серед найвідоміших - на перший погляд невинні tabarnak ("дарохранительниця"), câlisse ("чаша для причастя") та Criss ("Христос"). Однак, коли їх вимовляють у гніві, за силою образливості вони не поступаються найміцнішій нецензурній лексиці в інших мовах.

Вигук tabarnak! такий же непристойний, як англійське слово на літеру F, тоді як câlisse! за силою ближче до "чорт забирай!" І це ще далеко не все.

Працюючи над книжкою Le Guide Raisonné des Jurons ("Путівник нецензурними словами"), виданою 1980 року, місцевий фольклорист Жан-П'єр Піше записав близько 1800 квебекських лайливих висловів релігійного походження.

Деякі сучасні лінгвісти оцінюють їх кількість у майже 2000. Це такий розмаїтий, масштабний і барвистий словник, що один експерт порівнює багатство квебекської лайки з територією надзвичайного біорізноманіття.

"Це наче Амазонські тропічні ліси лайливих слів", - каже Жан-Франсуа Жубер, викладач коледжу Сежеп Гарно в місті Квебек і автор книжки Le Sacre du Québec ("Квебекська лайка").

Коли я зустрівся з Жубером за келихом місцевого крафтового пива в робітничому районі Лімуалу міста Квебек, він показав через моє плече на відвідувача, який сидів неподалік.

"Чули?" - пошепки запитав він.

Я не чув. "Чудова добірка лайки", - сказав він із усмішкою людини, яка все життя знається на цій справі.

Деякі з цих лайок відсилають до біблійних сюжетів або літургійних термінів.

Наприклад, simonaque - натяк на торгівлю релігійними благами; це трохи м'якша лайка, ніж tabarnak чи câlisse. А ciboire - це літургійна посудина для зберігання освяченого хліба і вина, ще один лайливий вислів помірної грубості.

Не всі "богохульства" такі вже й загадкові. Вислови sainte vierge déculottée та sainte vierge en bicycle - це відповідно образи Діви Марії з оголеним задом і Діви Марії на велосипеді.

Коли Жубера попросили назвати його улюблені лайки, він запропонував геть непристойний вислів ostie consacrée au cul de cochon - "освячений причасний хліб у свинячій дупі".

Мандрівники в Квебеку почують чимало лайки в джазових барах, на хокейних матчах і просто на вулицях. У сувенірних крамницях Квебека й Монреаля продають футболки з написами на кшталт Je m'en câlisse - грубуватий спосіб сказати "мені начхати".

У музеї Musée POP у місті Труа-Рів'єр на стінах розміщені лайливі вислови - частина постійної експозиції, присвяченої популярній культурі Квебеку. Такий кураторський підхід натякає: богохульства - це значно більше, ніж просто вигуки, якими люди лаються, коли вдарять молотком по пальцю.

"Вони настільки глибоко увійшли в наше життя, - каже генеральна директорка музею Мішель Беланже. - Богохульства - дуже важлива частина нашої історії, культури та ідентичності".

Ба більше, знайомство з ними відкриває маловідомий для більшості туристів бік Квебеку - його лайливу спадщину культурного спротиву.

Слова, за які кидали за ґрати

Визначити походження квебекських лайливих слів непросто, адже донедавна навіть найзапекліші любителі лаятися майже не записували їх.

У Новій Франції - території, заснованій французами в XVI столітті, - богохульство було незаконним. У перші роки до цього ставилися дуже серйозно. За перше порушення накладали чималий штраф, пише Піше, а за третє можна було потрапити до в'язниці на місяць.

Втім, це не означає, що перші франкомовні поселенці стримувалися в лайці.

Жубер пов'язує появу цих слів з іммігрантами, які прибували з французьких міст - зокрема Руана та Ла-Рошелі. Історично ці міста були протестантськими, але їхнє населення згодом примусово навернули в католицизм.

"Формально вони католики, але походять із регіонів, де панували релігійні чвари й конфлікти", - каже він. Жубер зауважує, що релігійні ордени відігравали помітну роль у житті Нової Франції, і припускає, що їхня присутність могла дратувати перших поселенців. Богохульство стало способом кинути виклик владі церкви.

"Якщо подивитися на ці слова, то більшість із них стосується меси. Наприклад, класичні ostie, câlisse і tabarnak, - каже Жубер. - Так люди позбавляли месу частини її таємничості, сакрального ореолу".

У самій Франції після Варфоломіївської ночі дуже жорстко розправлялись з протестантами, яких називали гугеноти.

Лайка як форма спротиву

Не всі історики погоджуються з версією походження квебекської лайки, яку пропонує Жубер. Однак існує широкий консенсус щодо того, що схильність жителів Квебеку до лайки посилилася під впливом низки подій XIX століття.

У 1837 і 1838 роках британські війська придушили два збройних повстання, які підняли переважно світські франкомовні націоналісти. Після цих виступів посилила свій вплив Католицька церква, перебравши на себе жорсткий консервативний контроль над усім - від освіти до охорони здоров'я.

"Починаючи з 1840-х років, католицизм став повсюдним явищем і проник майже в усі сфери суспільного життя", - каже квебекський історик Рене Гарді, почесний професор Квебекського університету в Труа-Рів'єрі. Опір цим змінам спричинив сплеск лайки - це явище Гарді досліджував, зокрема, за документами самої Церкви.

"Коли 1886 року зібралася рада єпископів, її учасники дійшли згоди, що вживання лайливих слів релігійного походження стало головним гріхом усіх франкоканадців", - каже він.

У 1960-х роках багато квебекців відвернулися від Церкви та її надмірного втручання в життя суспільства.

Ці масштабні суспільні зміни увійшли в історію під назвою "Тиха революція". Провінція швидко секуляризувалася.

Водночас лайливі слова релігійного походження стали способом об'єднання франкомовних жителів Квебеку - вони допомагали утверджувати мову й культуру, які могли почуватися витісненими на узбіччя як у країні з переважно англомовним населенням, так і в ширшому франкомовному світі.

Про це каже Юлія Босворт, доцентка лінгвістики Бінгемтонського університету, яка спеціалізується на квебекському варіанті французької мови.

"Релігійне значення цих слів зникло, але в 1960-х вони набули контркультурного забарвлення, яке збереглося й досі, - каже Босворт. - Сьогодні лайка, що походить від релігійних понять, - мабуть, найхарактерніша й найвпізнаваніша ознака мовної ідентичності Квебеку".

"Це схоже на збирання меблів IKEA"

Для таких лінгвістів, як Босворт, незвичним є не релігійне походження квебекської лайки. Адже більшість лайливих слів у світі належать до трьох широких категорій: сексуальна лексика, слова, пов'язані з фізіологічними виділеннями, та релігійні вислови. Вражає радше масштаб цього пласту "богохульства".

"Якщо у світі приблизно 7000 мов, то за розмаїттям лайливих слів я поставила б квебекський варіант французької до перших 25, а можливо, навіть першої десятки", - каже Босворт.

Ці слова також незвичайно гнучкі: вони дають широкий простір для мовної творчості.

Багато лайливих слів релігійного походження можна використовувати в різних ролях - як іменники, прикметники, дієслова й прислівники. Цю мовну гнучкість добре демонструє відома сцена з лайкою з двомовної канадської комедії-бойовика Bon Cop, Bad Cop.

"Англійська теж здатна на таку мовну творчість - завдяки слову на літеру F та іншим лайкам. Але те, наскільки далеко в цьому зайшла квебекська французька, справді вражає", - каже Босворт.

Лайливі слова можна також нанизувати одне на одне, утворюючи складні прокльони.

Монреальський актор і ютубер Нір Гузінскі порівнює цей процес зі збиранням меблів IKEA. Щоб продемонструвати, як це працює, він навів цілу лайливу тираду: esti de câlisse de tabarnak de maudit de Criss (дослівно: "причасний хліб - чаша - дарохранительниця - проклятий - Христос").

В інтернеті навіть є спеціальний генератор квебекської лайки, який створює цілі абзаци прокльонів - справжній майстер-клас із сучасного богохульства.

Квебекська лайка для початківців

З огляду на таке розмаїття барвистих висловів, не дивно, що багато людей, які вивчають французьку й приїжджають до Квебеку або живуть там, прагнуть спробувати вживати місцеві лайливі слова.

"Якщо вас цікавить франкоканадська культура, ви зустрічатимете їх усюди", - каже Фредерік Патено, викладач мов із Монреаля, ведучий подкасту Quebec French Podcast і автор книжки Quebec French for Beginners.

Він розповідає про ці слова на своїх заняттях, але радить бути обережними, вживаючи їх.

"Тут усе залежить від нюансів. Лайливі слова завжди складно опановувати під час вивчення іноземної мови, адже важливо враховувати ситуацію та рівень формальності", - пояснює він.

За його словами, поширена помилка - вважати ці слова "милими". "Так, їх можна почути будь-де, але для нас вони все одно звучать досить нецензурно", - додає він.

Тим, хто лише починає знайомство з цією лексикою, Патено радить спробувати м'якші варіанти звичних лайливих слів - приблизно так само, як англомовні люди кажуть darn або fudge замість грубіших прокльонів.

Замість tabarnak він пропонує вживати tabarnouche, tabarouette або tabarslack - ці слова передають той самий зміст, але з меншою ймовірністю когось образити.

"Якщо ви турист і почнете казати всім підряд tabarnak, нічого доброго з цього не вийде", - погоджується Жубер.

Водночас він із захопленням ставиться до того, що новоприбулі й туристи можуть долучитися до цієї традиції легкого богохульства.

Він вважає, що, як і покоління квебекців до них, вони навіть можуть знайти спосіб налагоджувати соціальні зв'язки за допомогою лайки.

"Якщо натрапити на людину, яка правильно це сприйме, це чудовий спосіб по-справжньому долучитися до місцевої культури, - каже він. - Це чудовий шлях до її пізнання".