Путін висуває нові вимоги щодо миру з Україною. Що робитиме Захід

Президент Росії Володимир Путін заявляє, що бажає Україні "вічного миру".

Це той самий російський президент, який майже п'ять років тому віддав наказ про повномасштабне вторгнення в сусідню країну і який досі відкидає ідею всеосяжного припинення вогню.

А що, на думку Москви, є необхідною передумовою миру?

У Кремлі сформулювали це після переговорів з представниками США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером: "Нова довгострокова архітектура неподільної безпеки та миру".

Якщо перекласти з кремлівської мови, це означає, що Москва хоче змінити систему безпеки в Європі так, щоб вона відповідала інтересам Росії.

Те, чого домагається Росія, потенційно може стати найбільшою зміною європейської системи безпеки з часів завершення холодної війни.

Кремль знову дістав із шухляди свою суперечливу пропозицію, висунуту в грудні 2021 року, - "проєкти договорів" зі США та НАТО.

Вони не лише мали зупинити розширення альянсу на схід, надавши Москві непорушні гарантії, що, наприклад, Україна та Грузія ніколи не зможуть до нього приєднатися, а й передбачали відведення військової інфраструктури НАТО з країн Центральної та Східної Європи, які стали членами альянсу після розпаду Радянського Союзу.

Західні лідери відкинули ці вимоги як неприйнятний ультиматум Росії. Через два місяці Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Тоді "проєкти договорів" відклали. Тепер їх знову дістали з геополітичної шухляди, і Кремль знову на них посилається.

Ба більше, помічник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков дав зрозуміти, що Москва збирається "додати певні нові міркування" до свого списку вимог з огляду на зусилля Заходу, спрямовані на те, щоб "завдати Росії стратегічної поразки".

Звісно, це не означає, що західні уряди погодяться на ці вимоги.

Але сам факт того, що питання європейської безпеки тепер фігурує в обговореннях щодо України, у Москві сприймають як перемогу Росії.

"У грудні 2021 року Росія активно пропонувала НАТО переглянути систему безпеки в Європі", - написала на початку цього тижня газета "Комсомольская правда".

"Наші пропозиції ледь не висміяли. Здобувши одну перемогу - змусивши Захід замислитися над питаннями безпеки, - наші дипломати мають здобути другу: домогтися, щоб Захід прислухався до занепокоєння Росії щодо розширення НАТО", - йшлося у статті.

Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас назвала вимоги Росії щодо нової архітектури європейської безпеки "пасткою", покликаною "відвернути увагу від припинення вогню".

"Послідовність етапів переговорів між Україною та Росією має значення", - написала Каллас у соцмережах.

"Пріоритетом має бути забезпечення припинення вогню, після чого слід укласти мирну угоду. І лише тоді можна обговорювати ширшу архітектуру безпеки Європи", - додала вона.

Проблема Європи полягає в тому, що зараз вона не бере участі в переговорах.

Москва не виявляє жодного бажання надати їй місце за столом переговорів. Вона різко критикує європейських лідерів за військову підтримку Києва та жорстку позицію щодо Росії.

У переговорах про мир, які цього тижня відбулися в Абу-Дабі, брали участь Україна, Росія та США.

Після переговорів у Москві Віткофф дав зрозуміти, що Путін погодився з ідеєю участі європейських представників у наступному раунді мирних переговорів щодо України.

Однак у п'ятницю в Кремлі заявили, що остаточного рішення щодо участі Європи ще не ухвалили.

"Коли ми зрозуміємо їхні справжні наміри та готовність сприяти мирному процесу, тоді можна буде ухвалити рішення щодо діалогу з Україною в ширшому форматі", - сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.

А що ж Путін?

Під час переговорів із Віткоффом і Кушнером він демонстрував непоступливість і впевненість.

І зрозуміло чому.

Американці стукають у його двері й шукають можливості укласти угоду, а європейці розглядають можливість контактів із ним. Минулого місяця до нього зателефонували лідери Норвегії та Фінляндії.

А наступного тижня в китайському Шеньчжені, на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, Путін може провести окрему зустріч із Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном.

Російські ЗМІ вже порівнюють їх із "Великою трійкою" - Сталіним, Рузвельтом і Черчиллем, які зустрілися в 1945 році, щоб переоблаштувати Європу після Другої світової війни.

І все ж за майже п'ять років війни Росія зазнала величезних втрат на полі бою.

Російська економіка відчуває дедалі більший тиск.

Українські удари безпілотниками й далі спрямовані на російські нафтопереробні заводи, що викликає побоювання щодо нових дефіцитів пального.

Але поки що ніщо з цього не переконало очільника Кремля припинити бойові дії.