"У моїй могилі поховали незнайому людину"

У Марі Лейн сиве волосся й блакитні очі. На ній темно-зелене пальто та чорний шарф. Позаду неї - довгі ряди надгробків: одні чорні із золотими написами, інші сірі. З боків надгробка лежать квіти.
Підпис до фото, Марі Лейн каже, що через цю помилку їй "не спиться ночами"
    • Author, Сара-Мей Буччієрі
    • Role, ВВС
  • Published
  • Час прочитання: 4 хв

У Британії жінка, яка заздалегідь зарезервувала й оплатила місце на кладовищі, дізналася, що там помилково поховали незнайому людину, яку згодом ексгумували.

69-річна Марі Лейн розповіла, що зарезервувала місце за могилами своїх покійних батьків на цвинтарі Діпінг-Сент-Джеймс у графстві Лінкольншир. За її словами, вона почувається "спустошеною" і "обуреною" тим, що парафіяльна рада припустилася такої помилки.

Раніше цього року Міністерство юстиції Великої Британії видало дозвіл на ексгумацію людини, похованої на місці, зарезервованому Лейн, щоб виправити помилку.

Парафіяльна рада Діпінг-Сент-Джеймс заявила, що "визнає, що була допущена помилка", і перепросила "за страждання, яких це завдало обом родинам". Там повідомили, що місце для поховання повернули Лейн.

Надгробок батьків Марі Лейн. Він темно-рожевого кольору, на ньому лежать квіти та встановлені статуетки. Позаду могили - велика прямокутна ділянка землі без трави.
Підпис до фото, Лейн каже, що тепер не може регулярно відвідувати могили батьків

У 2013 році Лейн придбала виключне право бути похованою на ділянці за могилою матері. Це підтверджує документ парафіяльної ради Діпінг-Сент-Джеймс, який бачили журналісти BBC.

"Я придбала місце, щоб бути поруч із батьками, - каже Лейн. - Немає сенсу бути похованою тут, якщо я не зможу бути поруч із близькими".

На початку 2023 року Лейн відвідала цвинтар і побачила, що на її місці поховали когось іншого.

"Я просто стояла там і, чесно кажучи, не знала, що робити, - згадує вона. - На моєму місці поховали людину, якої я не знаю".

За словами Лейн, їй знадобилося понад три роки, щоб домогтися дозволу на перепоховання цієї людини. Вона сказала, що в неї "не було іншого виходу", оскільки поблизу могил її батьків не залишилося інших вільних місць.

Щоб ексгумувати тіло з непосвяченої землі в Англії, необхідно отримати дозвіл Міністерства юстиції, а зазвичай також потрібна згода найближчих родичів померлого.

У листі до парафіяльної ради Діпінг-Сент-Джеймс Міністерство юстиції повідомило, що видало дозвіл без згоди найближчих родичів і попри їхні "моральні та релігійні" заперечення.

У відомстві пояснили, що для того, щоб "виправити помилку", не було "інших можливих рішень", тому ексгумацію дозволили.

BBC намагалася зв'язатися з родиною ексгумованої людини.

Ерік Лейн стоїть на цвинтарі, навколо нього - чорні надгробки, неподалік на них сидять птахи. На Ерікові Лейні синьо-чорна куртка. У нього сиве волосся, блакитні очі та сріблясті окуляри.
Підпис до фото, Чоловік Марі Лейн Ерік Лейн каже, що його непокоїть здатність парафіяльної ради належно управляти цвинтарем

77-річний Ерік Лейн, чоловік Марі, сказав, що ця ситуація мала "руйнівний вплив" на його дружину.

Він вважає, що парафіяльна рада "не змогла належно вести облік, щоб запобігти такій помилці", і побоюється, що подібне може статися знову.

BBC звернулася до ради щодо цих звинувачень і запитала, яких заходів вжили, щоб запобігти таким помилкам у майбутньому. Відповіді не надійшло.

Ерік Лейн розповів, що тепер його дружина "не любить" ходити на цвинтар.

"З цим пов'язано стільки злості й гіркоти, що я не знаю, чи це колись мине", - каже він.

Марі Лейн зазначила, що співчуває родині людини, яку випадково поховали на її місці, і розуміє, через що їм довелося пройти.

"Я хотіла з ними зустрітися, - каже вона. - Я незліченну кількість разів просила [парафіяльну раду] організувати зустріч, але мені відмовляли".

Вигляд цвинтаря Діпінг-Сент-Джеймс згори. Ліворуч над частиною цвинтаря нависають дерева з жовтим осіннім листям. Ряди могил розташовані приблизно паралельно одна одній.
Підпис до фото, Ерік і Марі Лейн побоюються, що така помилка може статися знову

"Мені дуже некомфортно навіть приходити на цвинтар. Ми буваємо тут далеко не так часто, як раніше", - додає Марі Лейн.

За її словами, у неї досі залишаються запитання.

"На це не мало піти три роки й три місяці, і ми не мали так за це боротися", - вважає вона.