Перший удар балістики по мосту в Києві. Як місто буде будувати нові переправи через Дніпро

У ніч проти 27 жовтня Росія здійснила чергову ракетну атаку на Київ, запустивши 16 балістичних ракет. Під час запуску другої хвилі балістичного удару пошкодило Південний міст, який зʼєднує лівий та правий береги Дніпра та яким курсує лінія метро.

Це був перший влучний удар балістичною ракетою по мосту в столиці. Раніше росіяни обстрілювали київські мости реактивними дронами, перший такий обстріл відбувся 1 жовтня.

Мер Києва Віталій Кличко оприлюднив фото, на яких видно перебиті відбійники і пошкоджені огородження колій метрополітену. На інших фото було видно пошкодження дорожнього полотна і вирва. Через удар зупинили увесь рух мостом - і автомобілів, і метро.

За словами Кличка, фахівці оцінюють ступінь пошкоджень мосту.

Пізніше у вівторок мер повідомив, що відбулося засідання Ради оборони столиці. Зокрема на ньому розглядали питання будівництва альтернативних шляхів через Дніпро.

"Серед питань, які розглянули, зокрема - реалізація проєкту будівництва комбінованих водних переправ через річку Дніпро та підʼїзних шляхів до них", - зазначив Кличко.

Він додав, що з цією ініціативою виступила держава, і уряд ухвалив відповідну постанову.

За словами Кличка, місця розміщення переправ визначатиме військове командування, а погоджуватиме, зокрема, Київська міська військова адміністрація.

"Місто ж, за рекомендацією уряду, віднайде кошти - 1 млрд грн на цей проєкт", - додав мер.

Кличко також розповів, що на Раді оборони також розглядали питання безпеки функціонування мостів у столиці, з огляду на посилення російських обстрілів критичної інфраструктури.

"Зокрема, фахівці профільних установ міста напрацьовують додаткові технічні рішення щодо збереження конструкцій мостових переходів через річку Дніпро, - зазначив міський голова. - З цього питання заслухали пропозиції військових".

Пояснюємо, наскільки вразливий Південний міст та які є опції будівництва нових переправ.

Наскільки серйозні пошкодження

У КМДА розповіли, що внаслідок удару 27 жовтня пошкоджено елементи мосту, зокрема залізобетонної прогонової будови, автомобільних проїздів, конструкцій метрополітену та інженерних комунікацій.

КП "Київавтошляхміст" виконує першочергові роботи на ділянках, де не зафіксували критичних пошкоджень. Водночас КП "Київський метрополітен" уже відновило основні кабельні мережі електропостачання, сигналізації та зв'язку, а також рух поїздів між станціями "Осокорки" та "Червоний Хутір".

"Паралельно профільні науково-дослідні інститути проводять динамічні випробування, геодезичний контроль деформацій, спостереження за розвитком дефектів і перевірні розрахунки", - ідеться у заяві міської адміністрації.

Результати досліджень мають бути наступного тижня.

Чим особливий Південний міст і наскільки він вразливий

Південний міст, який сполучає густонаселені райони лівого берега Києва та правобережний мікрорайон Видубичі, почали проєктувати в 1983 році.

Він мав стати найкоротшим шляхом від аеропорту "Бориспіль" до центру Києва, а також розвантажити інші мости, які вже на той час не справлялись зі зростаючим автомобільним трафіком столиці.

І зараз цей мостовий перехід є критично важливим не лише для Києва, але й для всієї України, забезпечуючи один з найбільших автомобільних транзитів вантажів і людей з правого на лівий берег.

Одна з особливостей Південного мосту - вантова система. В Києві лише два мости, які побудовані за такою технологією - Південний і Північний.

Ванти - стальні канати, натягнуті між покриттям і пілоном (вертикальна опора) мосту - не лише виглядають естетично, але й виконують ключові функції з противаги, балансування та підтримки прольотів переходу.

BBC News Україна поспілкувалась з українським експертом в галузі містобудування, який був долучений до ремонту та обстеження київських мостів в минулі роки.

Враховуючи чутливість теми, він погодився прокоментувати нам це питання на умовах повної анонімності.

За його словами, два-три удари БПЛА не можуть суттєво вплинути на функціональний стан мосту. Інша справа, якщо атаки будуть систематичними і будуть використані сотні дронів чи десятки ракет.

"Залежно від того, куди вони влучили, які ванти пошкодили, то можуть бути різні обмеження в функціонуванні. Але міст від цього повністю не зруйнується, не буде "ефекту доміно", коли одну ванту зриває і інші починають відразу сипатися. Це може бути лише при дуже значному порушенні", - каже експерт.

За його словами, навіть у випадку значного пошкодження Південного мосту можливо використати вже працюючі технологій. Наприклад, спеціальні арки-підпірки, які вже використовуються для підтримки функціональності аварійного мосту Метро.

Альтернативні переправи через Дніпро

На тлі російських ударів по мостах в уряді раніше вже говорили про плани спорудити резервні шляхи переправ через Дніпро. У міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту в середині жовтня казали, що будівництво може розпочатися вже найближчим часом.

Майже одразу після російських атак на столичні Південний та Північний мости очільник міністерства інфраструктури Микола Калашник заявив, що у влади вже є плани, як не допустити транспортного колапсу між двома берегами Дніпра. За його словами, влада розглядає швидкі варіанти - будівництво насипних дамб і понтонних переправ.

За словами міністра, вже навіть визначили локації, де саме розпочнуть будівництво, але їх уряд не називав з міркувань безпеки.

Будівництво таких переправ може тривати до трьох місяців, а самі конструкції мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів, тобто загалом 300 тисяч автомобілів на добу, казав Калашник.

Водночас експерти кажуть, що споруджувати масштабні конструкції – понтони, дамби чи інші переходи - реально лише у найвужчих місцях Дніпра і там, де є острови.

Також багато експертів поставили під сумнів плани уряду.

Зокрема, як вказувало видання Defence Express, усі наявні поромно-мостові переправи задіяні зараз по всій лінії фронту, тому перед урядом постане проблема знайти їх, а також залучити спеціально навчені військові підрозділи для спорудження.

Цивільні експерти також казали про інші серйозні ризики - зокрема те, що понтони – значно менш стійкі до уражень шахедами і ракетами, ніж мости. Окрім того, вони є тимчасовими мобільними спорудами для перекидання військової техніки, а не для великих навантажень з постійним рухом.

Фахівці також ставили під сумнів слова міністра про те, що з їх допомогою вдасться перекрити половину трафіку мостів.

Є й інші проблеми – як працюватиме понтонна переправа, коли річка замерзне, і чи багато буде водіїв, які захочуть постійно їздити таким шляхом.

Експерти також зазначали, що ані на лівому, ані на правому берегах немає транспортної розв'язки, щоб заїжджати на понтони.

Хоча заступник парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко заявляв 27 жовтня, що у найближчі 3-4 місяці у Києві збудуть мінімум два мобільні мости, які нададуть і допоможуть звести західні партнери. До них також зроблять під'їзні шляхи.

У міністерстві інфраструктури також розглядали можливість будівництва тунелю під Дніпром, але заяви про це урядовців викликали найбільше критики в експертних колах.

Ще одна пропозиція уряду – дебаркадери, тобто плавучі залізобетонні мостові платформи.

Як розповів ВВС News Україна експерт з держуправління у галузі містобудування Віктор Глеба, встановлення таких конструкцій, приміром, від Русанівки до островів, і з островів - до Видубичів, було б чи не найкращою альтернативою з усіх, що пропонував уряд.

Однак, за його словами, в Україні їх зараз не виробляють, а проблеми з металом останнім часом загострилися.

Також він додав, що як і у випадку з понтонами, такі переходи потребують постійного технічного обслуговування, особливо у зимовий період, а працівників для цього практично немає, власне, як і для мостів, які давно потребують капітального ремонту.