Вибори в Ізраїлі: блок Айзенкота йде врівень з Нетаньягу, показали екзитполи

В Ізраїлі оприлюднили оновлені дані екзитполів після виборів до Кнесету. Згідно з ними, опозиційний блок на чолі з колишнім начальником Генштабу Гаді Айзенкотом більше не випереджає табір Біньяміна Нетаньягу, а зрівнявся з ним. За прогнозами, обидва блоки отримають по 51 місцю в Кнесеті.

Перші дані екзитполів свідчили, що опозиційний блок на чолі з Гаді Айзенкотом здобуде 52-53 місця в Кнесеті, тоді як Нетаньягу та його союзники отримають близько 50 мандатів, з яких 24-25 припадатимуть на його партію "Лікуд".

Однак оновлені результати екзитполів показують фактично рівність між блоками Нетаньягу та Айзенкота.

Ізраїльські телеканали Kan 11 і Channel 13 опублікували оновлені дані опитувань на виході з виборчих дільниць, відповідно до яких обидва конкуруючі блоки можуть розраховувати на 51 місце кожен.

Channel 12 також переглянув свої дані екзитполів. За оновленими оцінками, блок Айзенкота отримає 50 місць, а блок Нетаньягу - 52.

Для формування уряду більшості переможцю необхідно здобути щонайменше 61 місце в Кнесеті.

Водночас арабські партії, згідно з екзитполами Kan News, Channel 12 і Channel 13, можуть отримати рекордну кількість мандатів - 17-18 місць у Кнесеті.

Перші часткові офіційні результати почали надходити після опівночі за місцевим часом. Наразі підраховано 2,5% голосів. У Центральній виборчій комісії попереджають, що підрахунок голосів може тривати кілька днів.

За даними Центральної виборчої комісії Ізраїлю, явка на загальних виборах цього року станом на 22:00 за місцевим часом, коли закрилися виборчі дільниці, становила 77,7%. За даними комісії, проголосували 5 695 682 людини, що стало найвищим показником явки з 1999 року.

Як зазначає кореспондент BBC Том Беннетт, висока активність виборців спостерігалася також у містах з переважно арабським населенням. Якщо арабські партії справді отримають значну підтримку, це може скоротити представництво двох головних єврейських політичних блоків і залишити поза Кнесетом низку менших партій, які не подолають прохідний бар'єр у 3,25%.

За 120 місць у Кнесеті змагалися 37 партій. За всю історію країни жодна політична сила не здобувала абсолютної більшості в парламенті, тобто щонайменше 61 мандат, тому всі уряди Ізраїлю були коаліційними.

Після оприлюднення перших результатів екзитполів Гаді Айзенкот заявив, що вони "свідчать про повний вотум недовіри Нетаньягу" та його уряду. Якщо ці прогнози підтвердяться, опозиція "негайно почне діяти, щоб виконати волю народу та змінити уряд Нетаньягу", додав він.

Союзник Айзенкота по партії "Беяхад", колишній прем'єр-міністр Яїр Лапід, заявив, що блок Нетаньягу зазнав "нищівної поразки".

Водночас у єрусалимському штабі партії "Лікуд", якій прогнозували статус найбільшої партії парламенту, не було ознак капітуляції.

Її прихильники сказали BBC, що нервують через перебіг підрахунку голосів. "Ще нічого не завершено, але я весь на нервах", - сказав один із них.

Союзник Нетаньягу, міністр закордонних справ Гідеон Саар, заявив, що святкування лівого табору "передчасне", тоді як міністр національної безпеки Ітамар Бен-Ґвір закликав прихильників своєї ультраправої партії "Єврейська сила" молитися за те, щоб остаточні результати привели до формування "повністю правого уряду".

Розрив між основними політичними силами в Ізраїлі часто мінімальний, а екзитполи в минулому не завжди точно передбачали результати виборів.

Нинішні вибори до Кнесету стали першими після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року та подальшої війни в секторі Гази й Лівані.

Поточний термін Нетаньягу на посаді прем'єр-міністра Ізраїлю розпочався у 2022 році, хоча він і раніше багато років очолював уряд країни.

Головним питанням для ізраїльських виборців на цих виборах залишалася безпека держави та відповідальність за прорахунки силових структур, які не змогли запобігти нападу ХАМАС або оперативно на нього відреагувати. Опозиційні сили обіцяли провести незалежне загальнонаціональне розслідування цих подій.

Водночас Ізраїль дедалі більше опиняється в міжнародній ізоляції через руйнівну військову кампанію в секторі Гази, а також активізацію будівництва поселень і насильства на окупованому Західному березі.

Останній уряд Нетаньягу проіснував майже чотири роки. Це незвично довгий термін для ізраїльської політики. Крім того, вперше до його складу увійшли представники ультраправих партій, яких опоненти вважають екстремістськими.

Переговори щодо формування нового уряду можуть тривати довго, і до створення нового кабінету Нетаньягу продовжуватиме керувати країною.

Президент Іцхак Герцог доручить формування уряду тому політику, якого вважатиме найбільш здатним створити правлячу коаліцію. Якщо той не впорається із завданням, цей мандат передадуть іншому кандидату.

Що говорив Нетаньягу

77-річний Нетаньягу, який уперше став прем'єр-міністром ще у 1996 році, залишається провідною фігурою ізраїльської політики.

Як зазначало агентство Reuters, фрагментована політична система Ізраїлю потенційно давала йому найвигідніші шанси на формування уряду.

Нетаньягу під час передвиборчої кампанії робив ставку на свій статус лідера країни у воєнний час, а також на союз із президентом США Дональдом Трампом, який підтримав його та приєднався до Ізраїлю у протистоянні з Іраном.

У неділю чинний прем'єр заявив, що Трамп готовий знову вжити заходів для "остаточного" усунення іранської загрози, але лише за умови, що Нетаньягу залишиться при владі.

Нетаньягу також стверджував, що в разі перемоги опозиція на чолі з Айзенкотом може сформувати коаліцію за участю арабських партій, які підтримують створення палестинської держави.

Його головний суперник Гаді Айзенкот звинуватив Нетаньягу в тому, що той "спирається на кампанію, засновану на нагнітанні страху, брехні та погрозах", і висловив упевненість, що Трамп працюватиме "в повній співпраці з будь-яким лідером, якого обере народ".

Що відомо про Айзенкота

Головний суперник Нетаньягу - неформальний блок на чолі з партією Айзенкота "Яшар", до якого увійшли дуже різні політичні сили - від правих до лівоцентристських.

Насамперед їх об'єднує прагнення усунути Нетаньягу від влади.

Гаді Айзенкот увійшов до складу воєнного кабінету Нетаньягу після атак 7 жовтня, але через вісім місяців залишив його, розкритикувавши прем'єра.

Він дотримується центристських позицій із правим ухилом у питаннях безпеки й цілком може перехопити частину традиційного електорату Бібі, який давно шукав альтернативу в межах свого ідеологічного табору.

Як і майже всі єврейські партії в Ізраїлі, Айзенкот виступає проти врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту на основі принципу двох держав, який десятиліттями був фундаментом мирних переговорів.

Водночас висока явка виборців із числа арабської меншини Ізраїлю, які є громадянами країни, але мають палестинське походження, може допомогти схилити складну коаліційну арифметику на користь Айзенкота.

Хоча Айзенкот виключив можливість співпраці з арабськими партіями, пославшись на відсутність спільних цінностей, аналітики розглядають сценарій, за якого вони могли б підтримати очолюваний ним уряд меншості, щоб забезпечити усунення Нетаньягу від влади.

Айзенкот заявив, що наступний уряд Ізраїлю має не допустити отримання Іраном ядерної зброї - або силовим шляхом, або через "домовленість", наприклад дипломатичне врегулювання за підтримки США.

Водночас він критикував насильство з боку єврейських поселенців щодо палестинців на окупованому Ізраїлем Західному березі, яке різко посилилося з 2023 року та ускладнило відносини Ізраїлю із західними державами.

Крім того, Айзенкот виступає проти ультраправих партнерів Нетаньягу по коаліції - Ітамара Бен-Ґвіра та Бецалеля Смотрича.

Що буде в Газі, на Західному березі та в Лівані

Для палестинців у Газі зміна уряду в Ізраїлі може означати припинення бойових дій і початок міжнародних зусиль із відновлення сектору відповідно до плану з 20 пунктів, який запропонував Трамп у вересні 2025 року.

Палестинці на Західному березі також сподіваються на захист від насильства з боку поселенців.

Втім, експерти не очікують значних проривів у регіональній політиці навіть у разі зміни уряду, хіба що, можливо, у відносинах із Сирією. За деякими даними, в ізраїльських політичних і силових колах тривають дискусії щодо того, як будувати відносини з новим урядом у Дамаску на чолі з Ахмедом аш-Шараа.

Найскладнішим напрямком для врегулювання був і залишається Ліван, хоча влітку цього року сторони підписали у Вашингтоні рамкову угоду про шляхи завершення війни між Ізраїлем і підтримуваним Іраном угрупованням "Хезболла".

"Хезболла" залишається впливовим гравцем у ліванській політиці та серйозною військовою силою на кордоні з Ізраїлем, і жоден уряд, навіть найпоміркованіший, не зможе ігнорувати загрозу на своїх північних рубежах.

На думку більшості експертів, майбутня стратегія Ізраїлю щодо Лівану та Ірану залежатиме від рівня залученості Сполучених Штатів і їхнього порядку денного на Близькому Сході.

Своєю чергою, масштаб і характер цієї залученості частково визначатимуться результатами листопадових проміжних виборів у США.

Після остаточного підрахунку голосів президент Ізраїлю проведе консультації з усіма парламентськими фракціями та доручить формування уряду політику, який, на його думку, має найбільші шанси створити коаліцію. Цей процес може тривати кілька тижнів. Якщо спроба виявиться невдалою, країні може загрожувати ще одні вибори.

Попередні результати очікуються 28 жовтня. Водночас близько 600 тисяч бюлетенів, поданих переважно військовослужбовцями поза виборчими дільницями, що становить близько 10% від загальної кількості голосів, не будуть повністю підраховані до четверга.

Офіційні результати виборів мають оприлюднити 4 листопада.