Заворушення на Петропавлівській Борщагівці: п'ять головних висновків

Увечері 2 листопада біля приватного будинку в селі Петропавлівська Борщагівка під Києвом сталися сутички – це, схоже, все, що на даний час відомо про ці події достеменно.

Наразі точну й цілісну картину цих подій відтворити важко, а може й неможливо. Тим не менше, кілька висновків з цієї ситуації можна зробити, не чекаючи на результати офіційних слідств та перевірок.

Отож, по-перше, ми точно знаємо, що до ситуації причетний один із підрозділів Сил оборони України – конкретніше, Перший корпус Національної гвардії "Азов".

В офіційній заяві командувача корпусу Дениса Прокопенка йдеться про те, що будинок, навколо якого виник конфлікт, мав статус тимчасового пункту дислокації військової частини 3121 – тобто 52-го міжнародного полку Forge.

Те, наскільки оперативно "азовці" взяли на себе відповідальність за те, що відбувалося в Петропавлівській Борщагівці, порушує питання про правомірність використання щодо цієї ситуації формулювань на кшталт "таємна в'язниця" та подібних до неї.

Звичайно, специфіка воєнного часу накладає певні обмеження на поширення інформації про діяльність бойових підрозділів, але сам факт того, що "Азов" визнав, що цей будинок – їхній, дає підстави припускати, що докладно розібратися в тому, що саме відбувалося в ньому до того, як він опинився в центрі уваги всієї України, і що сталося біля нього ввечері в понеділок, за бажання буде не надто складно.

По-друге, показовим є той факт, що на місце подій, у село одразу за київською кільцевою дорогою, прибули спочатку командувач Нацгвардії генерал Олександр Півненко, а потім – глава Офісу президента генерал Кирило Буданов, тобто представники найвищого військового та політичного керівництва країни.

Відверто кажучи, наразі не до кінця зрозуміло, чому саме ситуація в Петропавлівській Борщагівці потребувала втручання, по суті, вищих керівників держави.

Нагадаємо, на початку вересня цього року, коли на київському спальному районі Березняки сталася перестрілка між військовослужбовцями Головного управління розвідки та Служби безпеки України, керівники цих органів на місце подій не виїжджали (хоча, хтозна, можливо, саме ті події призвели до того, що зараз такий виїзд визнали доцільним).

З одного боку, їхній приїзд на місце подій показав, що ситуація перебуває на контролі на найвищому можливому рівні.

З іншого боку, зауважує відомий журналіст, який нині проходить службу в корпусі Нацгвардії "Хартія", Юрій Бутусов, "поява на місці непричетних до цієї ситуації (Півненка та Буданова), може сприяти хіба що збільшенню резонансу, а не вирішенню ситуації".

По-третє, кадри з місця подій наводять на думку, що правоохоронні органи радше не впоралися зі своїми функціями – при тому, що правові підстави для того, щоб узяти ситуацію під контроль, їм давало як мінімум законодавство України про правовий режим воєнного стану.

У коментарях з цього приводу йдеться не лише про те, що своїх функцій не виконали присутні на місці співробітники Національної поліції. Питання, кажуть критики, виникають і до Служби безпеки України – особливо якщо з'ясується, що події в Петропавлівській Борщагівці мали спланований характер (а сам факт того, що все почалося з виклику поліції нібито лікаркою швидкої допомоги, яка, як виявилося, у швидкій не працює, дає підстави для появи подібних теорій).

По-четверте, ці події стали виявом складних процесів, які зараз відбуваються в українському суспільстві. Вони підтвердили, наскільки чутливою для українців сьогодні є теми мобілізації, СЗЧ, вкотре показали, як на очах формується розшарування між частиною "тилового" суспільства та людьми у військовій формі. І до яких непередбачуваних наслідків може призвести найменша іскра конфлікту, якщо вона виникає в ситуації, що залишає забагато простору для інтерпретацій.

У мережі вже можна знайти паралелі між подіями вечора 2 листопада та подіями в Нових Санжарах у лютому 2020 року. Нагадаємо, саме туди доправили кілька десятків громадян України та іноземців, евакуйованих із китайського Уханя на самому початку спалаху коронавірусу, ще до першого зафіксованого випадку зараження в Україні. Прибуття автобусів з вивезеними з Китаю людьми до провінційного містечка на Полтавщині породило безліч чуток і конспірологічних теорій, і це зрештою призвело до масових заворушень на вулицях Нових Санжарів.

Недосконала комунікація з боку влади, розповсюдження панічних настроїв у суспільстві, деструктивна робота мереж дезінформації – як показали ті події і як показують нинішні кадри з Петропавлівської Борщагівки, - поєднання всіх цих чинників здатне призвести до катастрофічних наслідків.

При цьому в ситуації 2026 року є принципово нові обставини, які роблять ситуацію ще небезпечнішою, – повномасштабна війна у її гарячій фазі та готовність російських ЗМІ й телеграм-каналів забезпечити інформаційне висвітлення подій в Петропавлівській Борщагівці у дусі "катівень", "укронацистів", "бунту українців проти злочинної влади" і так далі.

По-п'яте, схоже, ця історія матиме продовження. Як мінімум, на думку про це наводить уже згадана участь у подіях перших осіб політичної та військової вертикалі країни – а до цього варто додати ще й реакцію військового омбудсмана та міністра внутрішніх справ України, які також заявили, що тримають ситуацію на контролі.

"Просто зараз ми випрацьовуємо всі необхідні рішення із силовим блоком для адекватної реакції та запобігання провокаціям. Закликаю всіх українців завжди керуватися інтересами нації та держави під час ухвалення будь-яких рішень і владнання конфліктних ситуацій", - заявив зранку 3 листопада Кирило Буданов.

Тоді ж стало відомо, що Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом подій у Петропавлівській Борщагівці – справу порушили за статтею про перевищення військовослужбовцем влади або службових повноважень.

Про затриманих у зв'язку з цими подіями станом на момент написання цього тексту не повідомляли.

Реакції на резонансні події в Петропавлівській Борщагівці з боку президента Володимира Зеленського наразі не було. 3 листопада він прибув із візитом до Берліна.