В Іспанії - перший за 14 років загальний страйк. Чи справді все через житлову кризу

У середу в Іспанії розпочався 24-годинний загальний страйк - формально проти нестачі доступного житла. Акція проходить за кілька тижнів до дострокових парламентських виборів.

Це перший за 14 років загальний страйк, який підтримали дві найбільші профспілки країни – UGT і CCOO, а також деякі інші організації та об'єднання орендарів.

Вони обурені зростанням орендної плати та виселеннями.

"Ми не зупинимося, доки повністю не змінимо житлову модель у цій країні, щоб житло служило для проживання, а не інтересам меншості, яка живе з орендних доходів", – заявила речниця Мадридської спілки орендарів Алісія дель Ріо, коли розпочався страйк.

За даними центрального банку, дефіцит житла в Іспанії становить зараз приблизно 750 тисяч будинків і квартир.

Очікується, що до 2028 року нестача перевищить один мільйон помешкань.

Оскільки дедалі менше людей можуть дозволити собі купити власне житло у великих містах, ринок оренди зазнає тиску. За даними Молодіжної ради Іспанії, середня орендна плата – 1176 євро на місяць – дорівнює приблизно 98,7% середньої місячної зарплати молодої людини в країні.

Плани провести масові марші протесту в другій половині дня опинилися під загрозою через шторми "Чарльз" і "Бруна". Іспанська державна метеослужба AEMET оголосила попередження в 14 регіонах через сильний вітер, штормове море та зливи.

За даними профспілок UGT і CCOO, на початковому етапі до страйку приєдналися до 90% працівників портової та автомобільної галузей. Повідомляється про "повну зупинку роботи" на низці підприємств, зокрема на заводі Volkswagen у Наваррі та на заводі SEAT у Барселоні.

Профспілки також оцінюють рівень участі в страйку в м'ясній промисловості на рівні 85%, у сфері збору відходів – 82%, а в енергетичному секторі – 75%.

Натомість у сфері охорони здоров'я та соціальних послуг, а також у поштовій службі участь була значно меншою – 38% і 35% відповідно.

На початку страйку напружена ситуація виникла на мадридському оптовому ринку "Меркамадрид", де зібралося близько тисячі протестувальників. Мадридський осередок профспілки CCOO повідомив у соцмережі X, що поліція застосувала проти учасників пікету перцевий газ і затримала одного з них. Медична допомога знадобилася 13 страйкарям.

Представник поліції підтвердив факт затримання, але не підтвердив використання перцевого газу на цьому пікеті, хоча зазначив, що його застосовували для розгону іншої пікетної лінії в районі Карабанчель.

Страйк став кульмінацією кількох тижнів демонстрацій і наметових містечок, спричинених виселенням і подальшою смертю 87-річної жінки в Мадриді.

У жовтні парламент Іспанії відхилив урядовий декрет, який мав обмежити кількість виселень через несплату та стримати стрімке зростання орендної плати. Разом із протестами це змусило прем'єр-міністра Педро Санчеса призначити дострокові вибори на 29 листопада.

Уряд переважно покладає відповідальність за подорожчання оренди та нестачу житла на праву опозицію, яка керує багатьма регіонами та муніципалітетами.

На думку політичного аналітика Люка Стобарта, який досліджує соціальні рухи та політику в Іспанії, страйк може допомогти уряду повернути житлову кризу в центр політичного порядку денного.

"Санчес раніше неодноразово прославився тим, що йшов на ризик, і часто досягав успіху. Він розуміє: якщо перед виборами відбудеться загальний страйк, усі говоритимуть про житло. Саме це зараз і відбувається – тема житлової кризи залишається в центрі суспільної дискусії напередодні голосування", – сказав Стобарт.

Хоча Санчес прямо не підтримав страйк, він позитивно оцінив колективні дії як рушійну силу соціальних досягнень країни.

"Ваш восьмигодинний робочий день. Ваша пенсія. Ваша державна система охорони здоров'я. Ніщо з цього не впало з неба. Це були колективні здобутки. Ми не дозволимо нікому їх у нас забрати", – заявив прем'єр у відеозверненні в понеділок.

Однак останніми місяцями Іспанська соціалістична робітнича партія (PSOE) втратила частину підтримки через свій підхід до міграційної кризи в Сеуті. Крім того, партію переслідує низка корупційних скандалів, у які були втягнуті представники найближчого оточення Санчеса та члени його родини.

Деякі профспілки – баскські ELA і LAB, галісійська CIG та загальноіспанська CGT – також виступили проти уряду, звинувативши регіональну та центральну владу в нездатності боротися зі спекуляціями на ринку житла.

На думку Стобарта, незрозуміло, чи зможуть лідери великих профспілок і уряд контролювати подальший розвиток подій. Він попереджає, що страйк може перерости в ширшу хвилю протестів на кшталт тієї, яка з кінця літа охопила Францію. Такий розвиток подій потенційно може обернутися проти уряду.

Додаткового удару по популярності чинного прем'єра завдала масштабна залізнична катастрофа, яка забрала життя 68 людей. Це вже друга аварія на залізниці з людськими жертвами цього року.

У вівторок страйк оголосили машиністи поїздів, які вимагають збільшити інвестиції в технічне обслуговування та безпеку. Це спричинило значні перебої в роботі залізничного транспорту.

Катастрофа дала опозиції – консервативній Народній партії (PP) та ультраправій партії Vox – можливість перевести загальнонаціональну дискусію на питання транспортної безпеки та некомпетентності уряду.

Народна партія нині лідирує в соціологічних опитуваннях і може сформувати уряд разом із Vox. Якщо це станеться, ультраправа партія вперше від завершення диктатури Франсіско Франко в 1975 році увійде до складу уряду Іспанії.

Обидві опозиційні сили назвали страйк політично мотивованим. Вони звинуватили профспілки в тому, що справжньою мішенню протесту є опозиція, особливо напередодні виборів. Також вони розкритикували час проведення акції, адже вона відбулася наступного дня після похорону жертв залізничної катастрофи.